У Музеї історії міста Києва презентували зразки скляної тари 19-20 століття, які застосовували у фармацевтичній галузі, парфумерній справі, під час розливу рідин різного призначення.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Натхненням для створення виставки стала колекція скляного посуду 18-20 ст, яку до фондів музею передав відомий київський археолог Сергій Тараненко. Вона налічує понад 800 одиниць, а сьогодні ми представили найкращі екземпляри», — зазначила кураторка виставки, провідний науковий співробітник музею Аліна Сушко.

У Києві відкрили виставку з історії скляних виробів в Україні / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ

Виставка поділена на чотири локації, згідно з функціональним призначення посуду.

Так, у темі дозвілля реконструйовано наповнення шинків ХІХ ст, а також корчми XVII століття — основних місць для обміну новинами та укладання договорів. Водночас «Здоров’я» уособлено в аптечній тарі й пляшках для приготування та фасування ліків. До формування цієї локації долучилася фармацевтична компанія «Дарниця».

«Із 1715 року на території Києва з’явилися перші аптеки, і для аптечної тари використовували в основному скло, що відображено в різноманітті пляшечок і флаконів. В аптеці на той момент можна було купити не лише ліки, а й парфуми, мінеральну воду та навіть алкоголь, який виписували для гарного самопочуття», — зауважила Сушко.

Водночас тему краси в експозиції розкриває низка ємностей для парфумів, зокрема, французьких фірм ХІХ ст. «Брокар» і «Галле». Відвідувачі також можуть побачити флакони, а також відчути аромати парфумів, створених у 60-70 роках XX ст. за Радянського Союзу й на початку незалежності. На виставку їх надав український парфумер Богдан Зубченко.

«Скло і парфумерія – це ідеальна пара, бо флакон – то дім для аромату. Зокрема, була ідея показати, якими ароматами користувалися наші батьки, бабусі та дідусі. У вітрині представлені флакони радянських парфумів — вони напрочуд елегантні. Я вважаю, що шедевром 1960-х років є аромат «Місячний камінь», який випустила миколаївська фабрика «Червоні вітрила», — зауважив він.

Читайте також: У Києві відкрили виставку «ХРАМ. Українська самоідентифікація. Частина 2»

Своєю чергою, локація «Побут» зібрала тару, яку неможливо поділити на окремі тематики. Тут зібрані і посуд, і скляні прилади для розливу есенцій та олій, технічних речовин, чорнильниці.

«Однією із найкрасивіших посудин є скляний черевичок, у який наливали рідину для розтягування шкіряного взуття. І красиво, і побутово», — зауважила кураторка виставки.

Як повідомляв Укрінформ, у Київській міській галереї мистецтв «Лавра» презентували зразки розпису церкви Покрова Богородиці у селі Липівка на Київщині, виконані художниками Анатолієм Криволапом та Ігорем Ступаченком.