Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) Андреас Умланд.

На думку експерта, найбільш реалістичним сценарієм завершення нинішнього етапу війни є поступовий перехід до менш інтенсивного конфлікту.

«Я не очікую якогось різкого завершення війни. Значно ймовірнішим є поступовий перехід від війни високої інтенсивності до конфлікту нижчої інтенсивності. У певному сенсі це може нагадувати період між 2015 та 2021 роками, коли на Донбасі існувала лінія розмежування, тривали локальні бойові дії, але не було масштабних наступальних операцій», — сказав Умланд.

Він додав, що «припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту» вважає одним із найімовірніших сценаріїв, хоча не виключає й інших варіантів розвитку подій.

За словами аналітика, попри складну ситуацію для України, внутрішні проблеми Росії наростають.

«Наразі становище України є складним. Але я б сказав, що внутрішня ситуація в Росії стає критичною дедалі швидшими темпами. І це дає мені обережний оптимізм щодо того, що ми можемо побачити хоча б часткове припинення вогню, можливо, до кінця цього року або протягом наступного», — зазначив він.

Говорячи про перспективи мирного процесу, Умланд висловив сумнів у тому, що Європа стане головним посередником між Києвом і Москвою.

«Більшість європейських країн відкрито підтримують Україну. Вони не є нейтральними гравцями, а, отже, менш придатні для ролі посередників. Парадоксально, але сьогодні Сполучені Штати перебувають дещо в іншій позиції. Вашингтон продовжує співпрацю з Україною у сфері обміну розвідданими, але вже не діє так, як на початку війни», — зауважив експерт.

На його переконання, після досягнення можливого перемир’я значення Європи різко зросте.

«Тому я припускаю, що вплив Європи під час самих переговорів буде обмеженим. Натомість після досягнення припинення вогню роль Європи стане надзвичайно важливою. Головне завдання полягатиме не в підписанні угоди. Головним викликом буде гарантувати, щоб Росія не напала знову. І ось тут Європа відіграватиме центральну роль», — наголосив Умланд.

При цьому він скептично оцінює можливість розміщення європейського військового контингенту в Україні без ширших безпекових механізмів.

«Таке розгортання військ має сенс лише в рамках ширшої інституційної конструкції. Якби Україна вступила до НАТО або був створений новий Європейський оборонний союз, членом якого стала б Україна, тоді розміщення іноземних військ виглядало б значно реалістичніше», — вважає експерт.

За його словами, подібна місія може працювати лише за наявності надійних колективних гарантій безпеки.

«Саме тому подібний контингент може функціонувати лише тоді, коли він інтегрований у ширшу систему колективної безпеки або військовий альянс, а ще краще – одночасно в обидві структури», — підсумував Умланд.

Як повідомляв Укрінформ, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що саме Україна має визначати, хто представлятиме її інтереси та стоятиме поруч із нею під час можливих мирних переговорів із Росією, а Європейський Союз у цій ситуації не є нейтральним посередником.