Таке переконання висловив в інтерв’ю Укрінформу міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

На запитання про те, чи продовжить Естонія, яка у 2024 році зобов’язалася виділяти 0,25% ВВП на військову підтримку України протягом чотирьох років, робити це після завершення цього терміну, глава МХС відповів: «Думаю, що так…, ми продовжуватимемо».

Він акцентував, що це лише частина допомоги з боку Естонії, яка, зокрема, бере участь в ініціативі PURL, робить інвестиції у спільні оборонні проєкти, а також надає Україні гуманітарну підтримку.

«Ми вкладаємо багато грошей. Загальна допомога Естонії наближається до 3 відсотків ВВП», — наголосив Цахкна.

Він пояснив, що ця цифра — 0,25% ВВП — була розрахована разом з українцями, у разі спрямування цієї частки всіма членами Коаліції охочих це забезпечило б Україні можливість вести оборонну війну та підтримувати суспільство протягом 4–5 років.

«Багато країн уже це роблять, але, будьмо щирими, розподіл тягаря не є справедливим. Нордичні, Балтійські країни, Польща, Німеччина, Нідерланди – основні країни, які несуть цей тягар. Деякі роблять навіть більше, ніж 0,25 відсотка», — заявив Цахкна.

Він підтвердив, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте порушував питання, щоб кожен член Альянсу узяв на себе такі зобов’язання.

«Ми маємо бути впевнені, що підтримка України буде сталою», — підкреслив естонський дипломат.

Він також повідомив, що у власну оборону Естонія інвестує 5,24 відсотка ВВП, розробляє 10-річні плани щодо розвитку галузі оборони та 4-річні плани – на оборонні закупівлі.

Як повідомлялося, за інформацією ЗМІ, п’ять країн НАТО — Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада — відхилили пропозицію генсека Альянсу спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, яка була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва. Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.