Про це йдеться у листі Денісової від 2 вересня до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, який опублікував народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк у Телеграмі.

«Ha мій погляд, з метою додержання прав і свобод громадян та недопущення їх порушень при прийнятті даної законодавчої ініціативи необхідним є перед розглядом законопроєкту у другому читанні направити його для одержання висновку до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії)», — написала Омбудсмен в листі.

Вона вважає, що документ може суперечити Конституції України та порушувати права людини, а відтак не може бути підтриманим.

Денісова також надала свої зауваження до «антиолігархічного» законопроєкту.

Вона, зокрема, звертає увагу на невідповідність Конституції повноважень, якими законопроєкт наділяє Раду національної безпеки і оборони України та Президента України ухвалювати рішення, якими певні особи належатимуть до категорії тих, для кого передбачені спеціальні правові обмеження чи додаткові обов’язки.

Денісова також зазначає, що у законопроєкті детально не регулюється процедура визначення особи «олігархом» та внесення її до Реєстру олігархів, що, на думку Омбудсмена, «закладає можливості для зловживань».

Крім цього, за словами Денісової, у документі не визначено коло осіб, які потенційно можуть бути визнані «олігархами», а, отже, дія положень проєкту потенційно може бути поширена на велику кількість осіб. «Це, в свою чергу, не узгоджується з одним з ключових елементів верховенства права — юридичною визначеністю…», — написала вона.

Водночас, зазначила Омбудсмен, включення особи до Реєстру олігархів залежно від їхнього майнового стану є порушенням Конституції України і Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод.

Денісова також у своїх зауваженнях вказує на те, що в законопроєкті не узгоджене питання, кого слід вважати представником «олігарха», та не роз’яснено, що необхідно вважати контактом з представником «олігарха».

Омбудсмен звернула увагу і на те, що вимога законопроєкту подавати декларації про контакти з «олігархами», де потрібно зазначати дату, час та стислий зміст розмови, суперечить статті Конституції щодо втручання в особисте і сімейне життя, оскільки певні зустрічі і розмови можуть мати особистий характер.

Крім цього, Денісова вказує на те, що в законопроєкті визначено правові наслідки включення особи до Реєстру олігархів, але не визначено механізм інформування її про таке включення.

Законопроєкт, за її словами, не дає також чіткого визначення, хто і як буде перевіряти, фіксувати і доводити випадки контактування службових осіб з «олігархами».

Омбудсмен вважає, що наслідком ухвалення цього законопроєкту у нинішній редакції може стати опосередковане впровадження цензури, тобто контролю з боку інститутів публічної влади за змістом і розповсюдженням інформації у ЗМІ, що, в свою чергу, суперечитиме Конституції.

Денісова зазначила, що з огляду на викладені зауваження законопроєкт не може бути підтриманим.

Укрінформ звернувся до офісу Омбудсмена за підтвердженням ідентичності цього листа.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 1 липня ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт №5599. Положення документа, зокрема, передбачають встановлення ознак, за якими особа може бути віднесена до олігархів. Крім цього, у документі йдеться про створення Реєстру олігархів.

Денісова направила Голові ВР Дмитру Разумкову лист, у якому просить надіслати законопроєкт №5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» на перевірку до Венеційської комісії.

Разумков заявив, що вивчає лист Уповноваженої ВР з прав людини. Він додав, що на цьому пленарному тижні законопроєкт №5599 розглядатися не буде, зараз документ перебуває у комітеті.