Про це він сказав в інтерв’ю Українській правді, передає Укрінформ.

“Фактично 50 прокурорів і 60 направлених до суду за рік кримінальних проваджень. Одне провадження в рік – це, мені здається, не найкращий показник”, — сказав Клименко.

За його словами, не може прокурор працювати в прокуратурі і за два роки направити одну справу до суду.

«На нього надія є, він отримує досить велику зарплату, а результати роботи мінімальні. Скрізь є оцінка діяльності, а в антикорупційній прокуратурі чомусь немає. Детективів оцінюють, а прокурорів не оцінюють”, — наголосив переможець конкурсу на посаду керівника САП.

Він вважає, що в САП потрібно провести аудит.

“…Я думаю, що в Антикорупційній прокуратурі потрібно, як мінімум, провести аудит проваджень, у тому числі, закритих за останній час. Заслухати їх в присутності і прокурора, і детектива. Особливо, в тих провадженнях, де є розбіжності думок, щоб впевнитись, що дійсно рішення там було прийняте законне і інших варіантів розвитку подій там немає”, — зазначив Клименко.

Він також зазначив, що справа Татарова частково вплинула на його рішення податися на конкурс на посаду керівника САП.

На запитання, чи дасть він нове життя цій справі, якщо очолить САП, Клименко сказав, що не може це коментувати, оскільки справа уже перебуває в провадженні іншого органу (Служби безпеки України), і процесуального шляху, як її можна реанімувати, він не бачить.

Як повідомляв Укрінформ, 21 грудня комісія з обрання керівництва САП за результатом конкурсу оголосила рейтинг кандидатів на посаду очільника відомства і його заступника, а також керівника п’ятого відділу. Проте офіційно, рішенням комісії, цей рейтинг затверджений не був.

Відповідно до рейтингу, серед кандидатів на посаду керівника САП детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко набрав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк — 229 балів.

Рейтинг на посаду керівника 5-го відділу САП очолив Сергій Савицький з 240 балами.

Заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова підозрюють у причетності до корупційного скандалу зі схемою з квартирами Нацгвардії. Збитки сягнули 81 млн грн.

У грудні 2020 року за рішенням заступника Генпрокурора Олексія Симоненка справу передали на дорозслідування до СБУ.

Водночас у листопаді 2021 року в СБУ повідомили, що так і не отримали від НАБУ матеріали у цій справі.