У Чернівцях активісти створили петицію, якою закликали міську владу перейменувати понад 150 вулиць міста, назви яких мають російське і радянське значення.

За 10 днів петиція набрала необхідні 250 голосів для подальшого її розгляду міською радою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні, у 2022 році, під час повітряної тривоги через загрозу російського бомбардування деякі чернівчани спускаються до підвалу на вулиці Достоєвського — росіянина, українофоба, антисеміта. І навіть не замислюються про те, наскільки глибоко культурний простір України замулено в нескінченних іменах не наших героїв. Ми, активні мешканці Чернівців, громадяни усіх національностей, які люблять своє місто й нашу Україну, вважаємо, що деколонізація, тобто перейменування топонімів російської імперської спадщини, на часі», — йдеться у тексті петиції.

Активісти, зокрема, склали список тих вулиць, яким варто дати нову назву або відредагувати її згідно з українським правописом. Відтак, відповідно до списку, 151 вулиця у Чернівцях пов’язана з росією, а ще 6 слід перейменувати через неправильний правопис. Нові назви пропонують пов’язати із українськими героями та визначити на громадських і експертних обговореннях.

Водночас, напередодні на своїй сторінці у Фейсбуці секретарка Чернівецьої міської ради Марина Кирилюк розповіла, що топонімічна комісія вже розпочала роботу щодо майбутнього масового перейменування вулиць Чернівців.

Читайте також: Дерусифікація: у Києві перейменували три залізничні станції та бібліотеку

«Сьогодні топонімічна комісія, яку очолюю, розпочала роботу по перейменуванню більше 200 вулиць Чернівців, що мають відношення до росії і походять від назв їх міст, природних об‘єктів, або названі на честь російських і радянських культурних діячів тощо. Плануємо на наступному тижні завершити засідання комісії над визначенням пропозицій по перейменуванню, які будуть в подальшому винесенні на громадські обговорення», — написала Кирилюк.

За результатам цих обговорень топонімічна комісія буде приймати остаточне рішення щодо нових назв вулиць і пропонувати розглянути відповідний проєкт рішення із перейменуванню на сесію міської ради.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві перейменували три залізничні станції та одну бібліотеку, які носили назви, пов’язані з країною-агресором, з метою завершення процесу дерусифікації у столиці.