Путін, можливо, сподівався, що створення проблем в Європі чинитиме тиск на Захід, змушуючи його стримувати Україну й обмежувати власну участь у війні.

Лише у квітні по всьому континенту було затримано групу ймовірних проросійських диверсантів. Німеччина заарештувала двох німецько-російських громадян за підозрою в підготовці нападів на американські військові об’єкти та інші цілі від імені ГРУ, російської військової розвідки. Польща заарештувала чоловіка, який готувався передати інформацію ГРУ в аеропорту Жешува, найважливішому вузлі військової допомоги Україні.

Велика Британія висунула звинувачення кільком чоловікам у зв’язку з підпалом у березні української логістичної фірми в Лондоні, чий склад в Іспанії також був об’єктом нападу. Тож 8 травня Британія оголосила, що у відповідь на «зловмисну діяльність» вона, серед інших кроків, висилає аташе з питань оборони Росії, «неоголошеного» офіцера ГРУ, повідомляє The Economist.

Низка країн Балтії також звинуватили російські спецслужби у вербуванні посередників для нападів на власність і псування пам’ятників. Все це не є новиною.

Європейські чиновники вважають, що ГРУ отримало новий мандат і фінансування для того, що Росія називає «активними заходами». 2 травня альянс НАТО опублікував заяву, в якій описав ці інциденти як «частину кампанії активних дій», що посилюється, включаючи «саботаж, акти насильства, кібернетичне й електронне втручання, кампанії з дезінформації та інші гібридні операції».

Російські кібероперації також стали сміливішими. У звіті, опублікованому підрозділом кібербезпеки Google Mandiant у квітні, зазначається, що хакерські групи, які мають слабкі зв’язки з ГРУ, переконливо хвалилися маніпуляціями з системами управління водоканалами в Америці та Польщі, а також з тим, що, на думку хакерів, було гідроелектростанцією у Франції. 

Західні чиновники кажуть, що не мають чіткого пояснення зростанню російської активності. Але, швидше за все, це є наслідком рішень, прийнятих Путіним вже давно. Марк Галеотті, експерт з питань Росії, каже, що фізичні атаки планують і здійснюють щонайменше шість місяців.

Путін, можливо, сподівався, що створення проблем в Європі чинитиме тиск на Захід, змушуючи його стримувати Україну й обмежувати власну участь у війні. Якщо так, то стратегія не спрацювала.

Источник: zn.ua