Конституційний суд Німеччини вирішив, що використання вірусів-«троянів» для слідчих дій прийнятне лише у випадку дуже серйозних злочинів.

Про це повідомляє Spiegel, пише «Європейська правда».

Федеральний конституційний суд у Карлсруе дійшов висновку, що стеження за особою через її телекомунікаційні ресурси зі слідчою метою є надмірним втручанням, крім випадків, коли йдеться про дуже серйозні правопорушення.

З 2017 року кримінальне законодавство Німеччини передбачало можливість для правоохоронних структур заражати спеціальним програмним забезпеченням комп’ютери і смартфони підозрюваних. Правозахисники подали скарги щодо цих положень.

Судді у Карлсруе не знайшли претензій до закону стосовно повноважень поліції, який оскаржували правозахисники, оскільки конкретно у ньому дозвіл на використання агресивних шпигунських програм передбачений лише для розслідування тяжких злочинів, за скоєння яких загрожує від 10 років позбавлення волі.

Водночас судді дійшли висновку, що у кодексі про кримінальні процедури можливість застосування такого програмного забезпечення визначена надто широко, та наголосили, що масштабний нагляд не має застосовуватися, коли йдеться про «простіші» злочини.

На практиці німецькі правоохоронці вкрай рідко вдаються до використання шпигунського ПЗ у слідчих діях – у тому числі через технічну складність цієї роботи.

Також 7 серпня стало відомо про затримання у Німеччині трьох ймовірних членів групи «рейхсбюргерів», яких звинувачують у змові з метою насильницького повалення уряду.

Найвідомішим обвинуваченим у справі є Генріх XIII князь Ройс – нащадок німецького дворянського роду, він нібито мав очолити країну після втілення планів заколотників.

Источник: eurointegration.com.ua