Винищувач F-20 Tigershark у 1980-х роках мав стати доступною та високотехнологічною альтернативою для союзників США, однак програма завершилася провалом попри вражаючі характеристики, пише 19FortyFive.

Проєкт компанії Northrop розроблявся як приватна ініціатива без прямого замовлення з боку уряду. Літак міг розвивати швидкість до 2 Махів, мав цифрову кабіну, сучасну авіоніку та характерний «акулячий ніс», що забезпечував певні переваги з точки зору радіолокаційної помітності ще до епохи повноцінних стелс-технологій.

F-20 оснащувався двома 20-мм гарматами, сімома вузлами підвіски та турбовентиляторним двигуном YF404-GE-100. На озброєнні могли використовуватися ракети класу «повітря–повітря» AIM-9 та AIM-7, а також інші типи боєприпасів. Пілоти відзначали високу маневреність завдяки ефективному співвідношенню тяги до ваги.

Втім, долю літака вирішили політичні зміни у США. У 1980-х роках експортні обмеження було послаблено, що дозволило F-16 Fighting Falcon безпосередньо конкурувати за тих самих іноземних клієнтів. Більшість союзників віддали перевагу перевіреній платформі F-16, яку активно модернізували Lockheed Martin та ВПС США.

Програму F-20 остаточно скасували у 1986 році після втрати двох прототипів в аваріях, пов’язаних із перевантаженнями та втратою свідомості пілотами (G-LOC). Загальні витрати на розробку оцінювалися приблизно у 1,2 мільярда доларів. Було побудовано лише три прототипи.

F-20 став одним із прикладів амбітних, але нереалізованих авіаційних проєктів часів Холодної війни. Подібну долю мав і YF-23 Black Widow II, який програв конкуренцію F-22.

Попри комерційний провал, експерти зазначають, що технологічні рішення та інженерні напрацювання F-20 вплинули на подальший розвиток легких високошвидкісних бойових літаків.

Источник: unian.ua