Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю РБК-Україна, передає Укрінформ.

«На даний момент жодної ясності стосовно тих сигналів, які могли би бути отримані у Вільнюсі, у нас немає. Є ряд пропозицій, але поки що такої готовності (здійснити політичне запрошення України до членства – ред.) немає з боку Альянсу», — сказала урядовиця.

Коментуючи можливі варіанти підсумкового комюніке саміту, Стефанішина зауважила, що «у всіх цих політичних вправах у нас є одна дуже сильна сторона».

«Вона полягає в тому, що з 2008 року всі можливі формати неухвалення рішення щодо членства України в НАТО були використані. Тому зараз будь-який такий половинчастий підхід – це не буде якесь нове рішення, це буде щось, що вже було», — пояснила віцепрем’єрка.

Вона нагадала, що у 2021 році за результатами Брюссельського саміту, на який приїхав президент США Джо Байден, було ухвалено рішення, що Україна буде членом НАТО, і план дій щодо членства не потрібен.

«Тобто це рішення вже ухвалено.Тому, власне, ми вважаємо, що на вільнюському саміті має бути ухвалене рішення про політичне запрошення України до членства з подальшим визначенням модальностей: з урахуванням того, що триває війна, з урахуванням того, як ми її завершимо, коли ми її завершимо на полі бою, коли будуть політичні рішення, як буде реалізовуватись формула миру президента України», — зазначила Стефанішина.

За її словами, є велика кількість складових, які мають бути визначені.

«Але політично очевидно, що це рішення має бути ухвалене, і жодних юридичних перепон тут не має бути», — переконана урядовиця.

Як повідомлялося, 11-12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО.

На всіх рівнях українська сторона наголосила, що запевнень про те, що «Україна стане членом Альянсу», які лунали під час Бухарестського саміту НАТО у 2008 році, недостатньо.

Натомість Україна ставить перед союзниками по НАТО питання щодо гарантій безпеки та чіткої перспективи руху до повноправного членства в Альянсі.