Компанії із США відстають від євросоюзівських щодо темпів виходу з Росії. Скільки з них уже покинули цей ринок, хто ще працює, а хто може повернутися?
24 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп заявив, що на додачу до переговорів про «завершення війни» в Україні його адміністрація обговорює з Кремлем «великі угоди з економічного розвитку».
За два дні до цього британське видання Financial Times повідомило, що Володимир Путін наказав своєму уряду підготуватися до повернення західних компаній в Російську Федерацію. Журналісти зазначають, що це «перша ознака готовності РФ вітати західні компанії» після того, як вторгнення росіян в Україну три роки тому спричинило втечу іноземного бізнесу з країни.
Чутки, що американський бізнес може змінити погляд на поведінку Москви і відновити роботу в РФ, мало чим обґрунтовані. Вони більше схожі на острахи щодо поступок, на які адміністрація Трампа може піти для угоди з Кремлем.
Якщо ж ці страхи не безпідставні і американські компанії відновлюватимуть свою діяльність у державі-спонсорі тероризму, то хто з них може повернутися туди першим? Аби відповісти на це запитання, слід повернутися на три роки назад.
До 24 лютого 2022 року в Росії працювали майже три сотні компаній, чиї штаб-квартири розташовувалися в США. За підсумками 2021 року від своїх підприємств в РФ вони отримали 64 млрд дол. доходів.
У 2023 році (дані за 2024 рік ще відсутні) дохід американських компаній, які продовжили працювати в Росії, становив 29 млрд дол. або 46% від довоєнного. International Paper, Alphabet, McDonald’s, Apple, Ford Motor Company, кожне з представництв яких в РФ раніше продукувало щороку понад мільярд доларів, – лише кілька прикладів із сотень компаній із США, які були продані чи зачинені.
Однак таке скорочення не виглядає великим досягненням на тлі євросоюзівських компаній, які значно швидшими темпами продавали активи в РФ і скорочували присутність на ринку країни, яка почала велику війну в Європі. У 2023 році вони в середньому отримали на 38% менше доходів від довоєнного показника.
Посередні результати Сполучених Штатів можна легко пояснити. З трьох сотень американських компаній третина продовжує працювати в Росії, свідчать дані проєкту Leave Russia Київської школи економіки (КШЕ).Залишитися не можна повернутися
«Російське бізнес-середовище надзвичайно складне, ризик експропріації високий, а російська економіка не зовсім процвітає», – каже старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Агате Демаре.
За її словами, компанії, які продовжують робити в РФ бізнес «як зазвичай», але походять з «недружніх країн», не повністю контролюють свої доходи та активи. Річ у тім, що їм заборонено повертати значну частину своїх прибутків на батьківщину.
Більшість з них за цей час сумарно навіть втратили доходи, окрім кількох прикладів, як-от виробники солодощів Mars чи Mondelez.
«До 2022 року навколишнє середовище було складним, але гроші можна було заробити. Зараз ризики різко зросли, а грошей заробити не можна», – зазначає старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона у Вашингтоні і віцепрезидентка КШЕ Еліна Рібакова.
Буде гірше, якщо в Росію повернуться нафтосервісні фірми і компанії з енергетичного сектору, технології яких допомогли Кремлю за останні два десятиріччя наростити видобуток нафти і газу.
Baker Hughes і Halliburton вийшли з Росії через продаж бізнесу місцевим менеджерам у 2022 році, однак їх основний конкурент SLB продовжує працювати. Його дохід у 2023 році зріс до 912 млн дол. проти 888 млн дол. у 2021 році.
Вийшли і всі великі енергетичні корпорації США, наприклад, ExxonMobil, якій довелося списати 4 млрд дол. збитків від перспективного проєкту «Сахалін-1».
Багато в чому їх роботу в Росії унеможливили численні санкції, накладені США і країнами ЄС на експорт критичних технологій. Проте аналітики не вірять, що вони скоро повернуться в РФ, навіть якщо США дадуть для цього «зелене світло».
По-перше, санкції ЄС залишаються. По-друге, російський експорт «номер один» – нафта і газ – конкурує з енергетичним сектором самих Сполучених Штатів. «Російський СПГ на світовому ринку є прямим конкурентом USLNG», – вважає газовий аналітик дослідницької фірми Energy Aspects Джеймс Уодделл.