НАСПРАВДІ, подібний підбір новин свідчить про одне – російська пропаганда перебуває у прострації (на тлі розпачу). У тому числі через регулярні візити БПЛА навіть у глибокий тил, які також треба коментувати. Поки що це подають так: «відбуваються навчання».

Так само незграбно виглядає вже згадана новина про «зруйновану єдину у Донецьку установку МРТ». Акцентувати увагу на тому, що вона «єдина» – це ганьба, а також яскравий доказ того, що чергова «вітрина русского мира» не просто тріщить, а з 2014 року (часу «ефективного контролю РФ») вже розтрощена окупантами. Доля ж місцевих жителів ніколи не цікавила росіян.

І багато місцевих одразу це відчували. У Донецьку, до слова, востаннє люди збиралися проти окупації 28 квітня 2014 року. Того дня ходу за єдність та мир атакували «тітушки», які забивали активістів ледь не до смерті.

А ця та інші історії з Севастополем і окупованим Кримом потроху все ж вчить окупантів. Гауляйтер Аксьонов ще з річниці повномасштабного вторгнення так натхненно окопується і паралельно створює власну ПВК, бо чітко розуміє: таких ляпасів, яких надавали в серпні 2022 року і в квітні 2023-го, далі буде ще більше. І вони будуть набагато більш високоточними, ніж прогнози «нового приємного курортного сезону в Криму».

Кінець історії про «ихтамнет»

І наостанок про той самий «ефективний контроль з боку РФ над окупованими частинами Донбасу». Нагадаємо, Росія довго билася в міжнародних судах над вигідною собі хронологічною рамкою. Але зрештою програла.

Нарешті, це визнав і Путін. 28 квітня він підписав низку указів, одним з яких надав статус ветерана для «ополченців Донбасу з 2014 року та інших добровольців». Тим самим Росія офіційно визнала, що воює з Україною вже відтоді.

НАСПРАВДІ, крім цього визнання, Путін вчергове розколов російський народ (і без того роз’єднаний). Адже тепер з’являється привілейований клас — «добровольці та ополченці», яким офіційно замість «можемо повторити» буде дозволено кричати «де ви були ці 8 років?». До чого це може призвести у майбутньому можна тільки здогадуватись.

Проте з цим майбутнім нехай розбираються самі росіяни. А для України та міжнародної спільноти вже зараз наявність подібних списків «статусних добровольців та ополченців» спростить пошук колаборантів та інших злочинців.

І завадити цьому не зможе інший указ про «5 років ув’язнення за допомогу у виконанні незаконних рішень міжнародних організацій».

Цим указом Путін нібито показує: Росія відокремилася від усіх міжнародних організацій, насамперед від МКС. Але є нюанс: це не робить міжнародний ордер на його арешт менш реальним. 

Саме тому указ Путіна – це лише ознака страху та відчайдушна спроба відгородитися від загрози, яка вже дихає йому в потилицю. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки