Як передає Укрінформ, про це пише у своїй статті шеф-редактор австрійської урядової газети Wiener Zeitung Вальтер Геммерле.

Свій матеріал австрійський журналіст розпочав з того, що у понеділок інформаційні агенції, «затамувавши подих», повідомили, що НАТО залишається відданим праву України на членство в Альянсі. Він зазначив, що важливість цієї новини – не в її новизні, адже Україна є кандидатом на членство в НАТО з березня 2018 року. Але актуальність новини полягає в тому, що «раніше Росія вимагала, щоб колишня радянська республіка ніколи не була прийнята до НАТО».

«Безпековий альянс, який поступається такій вимозі свого найбільшого противника, може сам себе розпускати», — прокоментував вимоги Путіна та реакцію НАТО шеф-редактор Wiener Zeitung.

При цьому він вказав на очевидність того, що «дуже мало хто в НАТО наразі є готовими у разі нападу Росії вступити у війну на боці України проти противника, добре оснащеного як конвенційним, так і атомним озброєнням».

Водночас і сам Кремль, як вважає австрійський журналіст, «не може бути зацікавленим у повномасштабному конфлікті із Заходом». Оскільки з відчуттям загрози зростає і єдність Заходу, але й також утримати у військовому плані територію України, у разі її захоплення, буде важким завданням. «Одна справа – анексувати півострів, але зовсім інше – постійно тримати військовий контроль над вороже налаштованим населенням у 40 мільйонів людей», — зазначається у статті.

Автор переконаний, що президент Путін все це знає, як і розуміє, що Захід це також знає.

«Але проблема в тому – що ми не знаємо. У часи великої невизначеності не завжди доцільним є чітке визначення своїх намірів. Залишити протилежну сторону у невіданні – це випробувана стратегія, і Путін – майстер у цій темі. Той факт, що у нього великою мірою руки не є зв’язаними, оскільки йому не потрібно враховувати будь-яку значиму опозицію чи суспільну контрдумку, дає йому вирішальну перевагу в конфлікті з демократичним Заходом», — вважає Геммерле.

На його переконання, саме тому нинішні консультації та переговори, які розпочалися між Заходом та Росією, дають Кремлю таку необхідну «можливість спершу крок за кроком контролювати небезпечне зростання напруженості, а потім, де це можливо, зменшувати її».

Як повідомляв Укрінформ, у грудні Росія висунула вимоги про укладання угод зі США та НАТО щодо згортання військової активності Заходу в Україні й інших державах Східної Європи, відмови від прийняття України в НАТО та поширення російського впливу на території колишнього Радянського Союзу.

Американські та російські дипломати в понеділок, 10 січня, провели у Женеві переговори, на яких Вашингтон відкинув неприйнятні пропозиції Москви. 12 січня запланований другий раунд спілкування з РФ у межах засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі. Наступного дня, 13 січня, ситуація навколо європейської безпеки буде обговорюватися в рамках ОБСЄ.

У понеділок генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що союзники НАТО є єдиними у підтримці права всіх держав обирати власний шлях розвитку.