Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

«Я думаю, що сьогодні якихось «червоних ліній», які німці ставили перед собою, вже немає. Але, звичайно, зберігається страх. Німецьким антисловом останніх років є «ескалація». Усі чомусь бояться якоїсь чергової ескалації з боку Росії», — сказав він.

Як додав Макеєв, в Україні на це можна відповісти класичною фразою: «Якої ще ескалації вам не вистачає? Чого ви ще не бачили з боку Росії щодо нас, українців? Ми вже не боїмося ніякої ескалації. Усе, що росіяни могли зробити, вони вже зробили. Припиніть боятися цих погроз».

За його словами, у перші роки повномасштабної війни багато обмежень створювали самі німецькі політики.

«Ми ж пригадуємо: «Ой, ні, не можна, щоб німецький танк стріляв по російському. Ой, ні, не можна, щоб німецький снаряд перелітав на територію Росії. Ой, ні, не можна, щоб техніка, яку ми вам даємо, перетинала кордон». І я тоді в багатьох публічних виступах і в багатьох моїх дискусіях з тими, хто приймає рішення, наполягав: припиніть малювати «червоні лінії» перед собою або навколо себе. Малюйте їх перед Росією», — зазначив Макеєв.

Посол наголосив, що головним чинником зміни ставлення Німеччини до України стали українські військові.

«Найголовнішим є український солдат. Українки й українці в однострої сьогодні пишуть історію Європи та її майбутнє. І, звичайно, коли німці бачать, як Збройні сили України захищають демократію, незалежність і мир у всій Європі, наскільки стійким є українське суспільство, це, я думаю, є ключовим фактором зміни сприйняття України», — сказав він.

Другим важливим фактором дипломат назвав розвиток безпрецедентно тісних політичних контактів між Києвом і Берліном. Він зазначив, сьогодні встановлено прямі робочі відносини між Президентом Володимиром Зеленським та федеральним канцлером Фрідріхом Мерцом, федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, а також між міністрами обох країн у різних сферах.

Макеєв також нагадав, що у квітні цього року Україна та Німеччина підписали Декларацію про стратегічне партнерство і вперше за 22 роки провели двосторонні міжурядові консультації.

«Така форма двосторонньої взаємодії є у Німеччини лише з найважливішими партнерами. І те, що ми тепер називаємо ці відносини стратегічним партнерством, — це не просто якийсь рекламний хід. Це, дійсно, спрямований у майбутнє документ, який говорить про характер наших відносин», — підкреслив дипломат.

Третім фактором він назвав роботу засобів масової інформації.

За словами посла, завдяки постійній присутності української тематики у німецьких газетах, на телебаченні та в політичних токшоу Україна вже понад три роки не зникає з інформаційного порядку денного країни.

Водночас Макеєв зауважив, що особливістю німецької політичної системи є тривалий процес ухвалення рішень.

«Німеччина — це країна дебатів та дискусій. Тут рішення не приймаються миттєво. Будь-яке рішення обов’язково має бути методично проговорене з тими, хто його приймає, хто його готує і хто його комунікує. І тому тут ми маємо бути налаштовані радше на стаєрську, а то й марафонську дистанцію, а не на спринт», — резюмував посол.

Більш детально читайте в інтерв’ю на сайті Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, Німеччина виділила у 2026 році щонайменше 11,5 млрд євро на військову допомогу Україні та оборонне партнерство.

Фото Укрінформу можна купити тут.