Приблизно рік тому Нідерланди відкрили сезон поганих європейських новин для України. На референдумі нідерландці висловилися проти Угоди про асоціацію з Україною. Через рік після того нідерландці виправилися: нижня палата документ ратифікувала, а на останніх виборах принесла втішний результат – перемогли проєвропейські сили, антиєвропейські популісти програли. Важливо, щоб і Україна почала виконувати власну роботу над помилками.

Ви помітили, як уважно українські журналісти стежили за виборами в Нідерландах? Уявляєте щось схоже років п’ять тому? Політика в інших країнах стала для нас часом ближчою, ніж власна. Важливо, що цього разу світ приніс українцям добрі новини. Але чи надовго?

Вибори в Нідерландах важливі щонайменше з двох причин. Перша: ця країна досі не ратифікувала повністю Угоду про асоціацію з Україною. Річ не така вже й драматична – Угода все одно працювала в частині торгівлі. Але ця недоратифікація додавала аргументів ворогам України: ми ж, мовляв, казали, що ви нікому не потрібні. Тепер ніщо не мало б стати на заваді повній ратифікації. Друга причина: нідерландські вибори могли привести до влади ультраправі політичні сили, чиї програмні обіцянки недивним чином збігаються з очікуваннями, знову-таки, наших ворогів. Насамперед нідерландські радикали прагнуть виходу країни з ЄС. Не варто пояснювати, що це означало б і для Євросоюзу, і для України – британців достатньо.Нідерланди, таким чином, принесли одну важливу новину українцям: на один головний біль у Європи менше. Хотілося б, аби естафету в Амстердама перебрали французи і німці, де так само відбуватимуться вибори і де також не бракує політиків, які стоять на небажаних для України позиціях.

Я не належу до крила єврооптимістів, які вважають, що ці вибори одразу принесуть шалену підтримку Україні і що двері до ЄС вмить відчиняться. Звичайно, що цього не станеться. Але лише уявіть на мить, що було б, якби ще і Нідерланди заявили про вихід із ЄС. Чи могла б Україна тоді зберегти бодай нинішній рівень уваги Євросоюзу? Напевно, що ні.

Відтак подальший рівень підтримки України залежить насамперед від самої України. Від того, як вона демонструватиме свої успіхи. Якщо ми і надалі викликатимемо на себе лише єесівський гнів, то я б не став сподіватися на відкриті обійми. Згадайте останні заяви послів країн ЄС, Канади про махлювання української влади в антикорупційній царині.

Якщо ми й далі продовжуватимемо в тому ж дусі, то не матиме жодного значення, хто прийде до влади в Нідерландах, Франції чи Німеччині. Навіть якщо ключові посади отримають етнічні українці, щирі прибічники зближення України і ЄС.

Источник: newsonline24