Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

“Ідея про гуманітарний коридор, очевидно, виникла під час моїх консультацій з російською омбудсменкою Москальковою. До переговорів висловив бажання доєднатися омбудсмен Туреччини Шереф Малкоч. Оскільки все це відбувалося в Туреччині, така пропозиція була цілком слушною. У турецької сторони є певні можливості впливати на позицію росії в окремих питаннях, аби вона виконувала домовленості, активізувала процеси”, — сказав український омбудсмен.

Пізніше омбудсмени зустрілися з Президентом Туреччини, де також йшлося про гуманітарний коридор.

“Почали з того, що посередництво Анкари вже було успішним, коли почав працювати «зерновий коридор». Тут подібна історія: Україна і росія, як сторони, і Туреччина, яка готова до посередництва для вирішення безлічі питань гуманітарного характеру. При цьому ми їх не розділяємо за пріоритетами – це питання і військовополонених, і цивільних, йдеться про повернення дітей, відновлення документів та інше. Так виникла ініціатива гуманітарного коридору”, — розповів Дмитро Лубінець про зустріч з турецьким президентом.

Після того, як ідея створення гуманітарного коридору була проговорена, її задекларували публічно.

Як повідомляв Укрінформ, 11 січня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час візиту до Анкари зустрівся з Президентом Турецької Республіки Реджепом Таїпом Ердоганом й обговорив з ним повернення з російського полону українських військовослужбовців та цивільних громадян.