Про це заявила директор Департаменту ЄС і НАТО Міністерства закордонних справ України Марина Михайленко під час дискусії «Україна напередодні саміту Східного партнерства: досягнення і виклики», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Звичайно, ми дуже активно готуємося до саміту Східного партнерства, в тому числі координуючи нашу позицію в межах Асоційованого тріо… Тексту декларації ми ще не отримали, над нею ЄС працює, але дуже сподіваємось отримати найближчим часом, тому що в понеділок, 15 листопада, буде проведено засідання міністрів закордонних справ Східного партнерства. Там ми ще раз представимо нашу позицію, і хотілося б до цього мати текст декларації, щоб дискусія була більш предметною. Ми сподіваємося, що так і буде», — сказала Михайленко.

Вона поінформувала, що Україна, Грузія і Молдова підготували побажання до декларації саміту. За словами директора Департаменту ЄС і НАТО, у представленому торік Єврокомісією документі щодо нових цілей політики Східного партнерства після 2020 року враховано багато пропозицій української сторони.

«Водночас, на нашу думку, і ми доводили це нашим європейським партнерам, що цей документ має дуже практичний характер — там немає стратегічної мети розвитку Східного партнерства, чого нам, членам Асоційованого тріо, не вистачає взагалі у цій ініціативі. Ми про це часто говорили в рамках усіх можливих заходів. Тому ми дуже хотіли б, щоб саміт і декларація у принципі визначили стратегічну мету розвитку Східного партнерства. Для країн Тріо це, звісно, надання європейської перспективи, що для нас є ключовим. Це завдання-максимум… А якщо не вдасться досягти надання європейської перспективи, то підтвердження наших європейських прагнень та європейського вибору країн Асоційованого тріо», — зазначила дипломат.

Михайленко додала, що дуже важливими є також підтвердження принципу диференціації та «більше за більше» в межах Східного партнерства, не тільки визнання, а й підтримка ініціатив Асоційованого тріо, використання потенціалу та розвиток ЗВТ з Україною, Молдовою і Грузією, поглиблення співпраці у сферах енергетичної безпеки, «зеленої» та цифрової трансформації, охорони здоров’я.

«Ще один ключовий напрям, щодо якого ми дуже активно розмовляли з нашими європейськими партнерами, — це питання безпеки. Ми очікуємо, звісно, на підтвердження територіальної цілісності, засудження російської агресії, розраховуємо на посилення ролі ЄС у врегулюванні конфліктів. Ми хотіли б просування нашої взаємодії у контексті протидії гібридній агресії та кібербезпеки. 15 листопада міністр (закордонних справ Дмитро Кулеба. — ред.) поїде в Брюссель і буде обговорювати це все на міністеріалі. Але ключове для нас — це, все ж таки, яка мета Східного партнерства, тому що досі ми відповіді на це запитання від ЄС не почули», — резюмувала директор Департаменту ЄС і НАТО.

Як повідомлялося, саміт Східного партнерства відбудеться 15 грудня.

У 2020 році завершився поточний цикл Європейської політики Східного партнерства (СхП), який пройшов під знаком завдань, визначених у Спільному робочому документі «20 ключових досягнень до 2020 року». Протягом останніх років як ЄС, так і країни-учасниці СхП працювали над баченням нових цілей та завдань СхП.

Україна постійно заявляє про інтерес до поглиблення співпраці в межах СхП у форматі Тріо, яке включає Грузію, Молдову та Україну. Це країни, які підписали Угоди про асоціації з ЄС та прагнуть стати членами ЄС. Співпраця з ЄС у форматі трьох країн була відзначена як пріоритетна в останній заяві саміту Україна-ЄС.

Європейська комісія та високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики представили пропозицію щодо нових цілей політики Східного партнерства після 2020 року в березні минулого року.