Принцип радикалізму простий: шукати мінімального простору для порозуміння. Казати не те, що можуть сприйняти твої потенційні супротивники, а те, чого вони не зможуть сприйняти ніколи. Виходити з посланнями не для того, щоб їх зрозуміли, а для того, щоб їх гнівно відкинули.

Радикалізм є фабрикою гніву, його завдання – примножити гнів, щоб потім його використати – для агресії, слави, маніпуляції чи влади. Свою обмеженість він називає “сміливістю”.

Радикали зліва потрібні радикалам справа і навпаки, бо завдяки взаємному виробництву гніву вони мобілізують один одного. Спровокований гнів іншого перетворює їх самих на символічних жертв, а це викликає співчуття і легітимацію.

От тільки істина від радикалізму дуже далеко. Бо істина не любить обмеженості. Бо істина не любить гніву.