Видання зазначає, що впродовж останніх місяців Україна збільшила кількість далекобійних ударів по цілях на території Росії, у відповідь на які РФ посилила РЕБ та інші контрзаходи, через що деякі українські дрони, зокрема ті, що націлені на балтійський порт у Санкт-Петербурзі, інколи збиваються з курсу і потрапляють на територію НАТО.

«Звісно, ми не раді (цим інцидентам — ред.). Але ми не просимо Україну припинити це, оскільки це б’є по життєво важливому ресурсу Путіна», — сказав Цахкна.

Звинувачення Росії в тому, що балтійські держави безпосередньо причетні до цих ударів і дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір для їх здійснення, були «абсурдними», зазначив Цахкна і назвав їх наслідком відчаю Кремля.

«Ми знаємо, що за останні два з половиною місяці тон навколо Путіна змінився… Він уже не такий оптимістичний. Головна причина — економічна: саме через ці далекобійні удари», — зауважив Цахкна.

За його словами, Кремль, схоже, «глибоко стурбований» цими атаками, особливо через їхній вплив на експорт через Балтійське море. Близько 60% російського нафтового експорту проходить через вузьку Фінську затоку. Проте, за словами Цахкни, ще зарано вважати, що Путін тепер готовий до переговорів, а нещодавні європейські спроби налагодити діалог із Кремлем він назвав «помилковими».

«Путін упродовж останнього місяця намагався залучити Європу до переговорів. Це робиться для того, щоб використати Європу як можливість виграти час. Щоб роз’єднати нас. Перш ніж Європа вирішить, хто має нас представляти, ми повинні спочатку домовитися про суть повідомлення, а вже потім обговорювати питання про того, хто його передаватиме», — сказав глава МЗС Естонії.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня в Естонії неподалік кордону з РФ знайшли у полі безпілотник з бойовою частиною – ймовірно, що це один з українських апаратів, які «заблукали» на шляху до цілей у РФ під час попередніх атак.