У Києві на одного шукача роботи припадають 24 вакансії, ідеться в даних Державної служби зайнятості. Це найвищий показник в Україні. Столиця переживає найгострішу кадрову кризу за час великої війни. Значний дефіцит працівників відчувають 74% компаній, опитаних Європейською бізнес-асоціацією.

Проте серед робітничих та офісних спеціальностей (так званих блакитних та білих комірців) ситуація не однаково складна. Аналіз даних Work.ua за 459 професіями виявляє чіткий структурний дисбаланс ринку праці в столиці. Робітничі спеціальності (144 позиції) демонструють суттєво гостріший дефіцит кадрів: на кожне резюме припадають пʼять вакансій проти 3,3 у категорії «інші».

У певних найбільш дефіцитних сферах цифри ще красномовніші. У столичній енергетиці вакансій у 39 разів більше, ніж шукачів роботи. За даними Єдиного порталу вакансій, зараз відкриті 886 вакансій для слюсарів і 465 – для електриків: цифри, які демонструють масштаб проблеми.

Брак слюсарів, електриків та зварювальників впливає на швидкість відновлення інфраструктури після російських ударів. Головний інженер однієї з керівних компаній Оболонського району Петро Кукурудза повідомив, що підприємство укомплектоване на 70%: «За пів року на роботу прийшов лише один слюсар. Працюють 59 осіб віком 45-60 років та 140 пенсіонерів».

За рік ситуація лише погіршилася. Згідно з аналізом ЕП, кількість вакансій для робітників зросла в середньому на 13%, тоді як для інших спеціальностей майже не змінилася. На це ринок реагує ціною: зарплати робітників зросли в середньому на 27%, що суттєво випереджає відповідний показник для інших професій (+19%).

Як наслідок, в абсолютних значеннях зарплати вже майже зрівнялися. Робітникам у середньому пропонують 34 тис. грн проти 36 тис. грн для інших професій. Теза «юристи та економісти заробляють більше» стає стереотипом.

Імовірно, за підсумками 2026 року в Києві робітникам пропонуватимуть вищі зарплати за набагато більшого вибору роботодавців. Ця радикальна зміна парадигми змусить батьків та молодь переглянути свої кар’єрні пріоритети.
Уряд і бізнес адаптуються до нових реалій. Енергокомпанії та деякі комунальні підприємства можуть забронювати від мобілізації 100% персоналу, а програма Reskilling Ukraine навчає жінок і ветеранів на водіїв, автомеханіків та монтажників.

За сприяння Служби зайнятості у 2025 році на слюсаря-ремонтника навчалися 108 осіб (з них 35 – жінки), на електромонтера – 56 осіб (з них 20 – жінки).

За даними ЄБА, 34% компаній у 2026 році зосередяться на працевлаштуванні жінок, що може частково компенсувати відплив чоловічої робочої сили. Водночас поки що працевлаштування жінок за професіями, які умовно вважаються чоловічими, не стало масовим, зауважують у Службі зайнятості.

Масштаби проблеми вимагають значно більших зусиль. За прогнозом Міністерства економіки, у 2026 році Україні не вистачатиме 606,8 тис. фахівців та робітників, а загальна потреба для відновлення країни становить 4,5 млн працівників.

Дефіцит кадрів – пріоритетна проблема і для столиці, особливо в умовах російських атак на інфраструктуру. Подолання цієї кризи потребуватиме комплексного підходу: від створення швидких програм перекваліфікації та залучення іноземної робочої сили до автоматизації частини процесів.

Найголовніше – це зміна ставлення суспільства до фізичної праці, яка поступово стає не менш цінною і високооплачуваною, ніж інтелектуальна.