У разі чого – завжди “нарід не той”.

Генпрокурор пише: “Прокремлівська по суті акція стала можливою через самоусунення патріотичних організацій та партій від святкування нашої перемоги”.

Гей, так ми ж ніби домовились, що 9 травня лишаємо без уваги, акценти зміщуються – як смислові установки, так і дати. Вже другий рік небезуспішно пробуємо впровадити європейську традицію вшанування учасників Другої світової та відмежуватися від принесеного з РФ заполітизованого карго-культу перемоги. Громадське суспільство у своїй більшості погодилось із новим курсом.

Але перші обличчя держави в компанії священників РПЦ уперто продовжують дублювати промови та візити до меморіалів як 8-го, так і 9 травня, чим бодай частково, але легітимізують збіговиська ватників і вносять легкий хаос у голови обивателів. Причини зрозумілі, електорат, “поступовість змін” тощо, але тоді навіщо було погоджуватись на перехід до маків і 8 травня? Всім догодити все одно не вийде.

А вже коли поліція не справляється або й відвертно координується з тітушнею і стають можливими такі масштабні бійки, як учора, 9 травня, в Дніпрі – то це громадськість винна, бо самоусунулась від “нашої перемоги”).

Чудна логіка, враховуючи, що частина громадськості таки не самоусунулась, а прийшла на заходи з метою прослідкувати за виконанням закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів” – і за це була обдарована надмірною увагою поліції.

Ну ж бо “нарід не той”.