Станом на 1 травня 2023 року непрацюючі кредити (NPL) у державних банках становили 53% від їхнього загального кредитного портфеля.

Про це повідомляють аналітики SOE Weekly у дайджесті для ЕП, проаналізувавши дані НБУ.

При цьому частка непрацюючих кредитів у приватних банках становила 22%.

«Станом на 1 лютого 2022 року частка NPL у держбанках становила 46%. Вона зросла до 53% станом на 1 травня 2023 року на тлі російського вторгнення.

Однак частка NPL у «ПриватБанку» за той самий період знизилася на 1 відсотковий пункт — з 68% до 67%. В інших держбанках — включно з «Укрексімбанком», «Ощадбанком» та «Укргазбанком» — частка непрацюючих кредитів різко зросла більш ніж на 15 відсоткових пунктів, сягнувши 43% із початкових 27%», — йдеться у дайджесті.

Збільшення частки NPL у держбанках, крім «ПриватБанку», насамперед пояснюється зростанням частки NPL в іноземній валюті, яка зросла на 24 відсоткові пункти — з 23% до 47%. Таке зростання, ймовірно, пов’язане зі значною девальвацією гривні по відношенню до долара США: офіційний обмінний курс змінився з 28,4 грн/дол. у лютому 2022 року до 36,6 грн/дол. у травні 2023 року, кажуть експерти.

«Ця розбіжність також може бути пов’язана з тим, що «ПриватБанк» після націоналізації зосередився на роздрібному банківському обслуговуванні, яке менше постраждало від повномасштабної агресії Росії, тоді як інші банки мали значні кредитні портфелі в корпоративному сегменті, у тому числі кредити держпідприємствам. Для перевірки цієї гіпотези нам потрібні додаткові дані», — додали вони.

Аналітики також зауважують, що слід очікувати подальшого зростання частки непрацюючих кредитів у держбанках після націоналізації «Сенс Банку» (раніше «Альфа-Банку»).

Читайте детальніше: Держава залишається найбільшим власником підприємств, у держбанків зростає частка поганих кредитів

Економічна правда