Європейський Союз вже тривалий час розглядав можливості для зміцнення власної автономії у сфері безпеки, але події в Україні, що розгорнулися після початку російського вторгнення у лютому 2022 року, стали поштовхом для створення справжнього Оборонного союзу ЄС.

Про це сьогодні у Брюсселі під час виступу на річній конференції Європейського оборонного агентства (EDA) заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Історія виноситиме свій суд, але я щиро вірю, що наш Оборонний союз народився в ті часи, коли російські танки перетнули кордони України. В ті перші часи ми прийняли історичне рішення — надіслати зброю в Україну — рішення, яке було неможливим уявити усього кілька днів до цього. Й ми не дивимося назад. Ми маємо будувати далі, з опорою на цей момент», — зауважив Шарль Мішель.

Він підкреслив: для того, щоб відповісти на сучасні виклики у сфері безпеки, необхідно фортифікувати Європейський континент, зміцнити його силу та захист, наростити європейську оборону. Більш спроможна система європейської оборони зробить позитивний внесок у глобальну та трансатлантичну безпеку, основою якої залишатиметься НАТО.

«Протягом понад 20 років EDA розвивало європейське оборонне співробітництво, тож ідея європейської оборони не є новою. Російська війна проти України, та дедалі більш нестабільне середовище з безпеки, надало цьому нову терміновість. Ми маємо постати сьогодні перед змінами у парадигмі безпеки», — наголосив президент Європейської ради.

Він нагадав, що з початку російської війни проти України ЄС діяв рішуче та об’єднано, зокрема, в тому, що стосується постачання зброї та боєприпасів для України. У березні 2022 року ЄС ухвалив свій Стратегічний компас, який вперше в історії увібрав спільну оцінку ризиків та спільний напрямок для дій країн-членів у сфері оборони. Лідери ЄС під час саміту у Версалі погодили рух ЄС до стратегічної автономії у трьох ключових сферах – в економіці, в енергетиці та в обороні. Нарешті, вже у березні поточного року ЄС прийняв рішення розвинути спільне оборонне замовлення та значно наростити оборонне виробництво.

Читайте також: Франція планує завершити переговори про гарантії безпеки для України до кінця року

«Ці колективні рішення привели наш Оборонний союз у нову еру посиленої безпеки й оборони. Наше європейське «пробудження» лише розпочалося. Я відчуваю, що прийшов час створити реальний оборонний союз, поєднаний із справжнім спільним ринком у сфері оборони. Він має бути сфокусований на двох речах, що мають просуватися вперед. Перше – це наша тверда військова підтримка для народу України, тому що безпека України – це є і наша безпека, це безпека для всіх нас. Друге – ми маємо зробити європейську оборону міцнішою, — зараз, завтра та у майбутньому», — зазначив Шарль Мішель.

«Народ України зараз б’ється за вільну та суверенну Батьківщину. Але ми знаємо, що вони (українці – ред.) також воюють за наші спільні цінності, — за мирний, демократичний та процвітаючий Європейський континент», — додав президент Євроради.

Шарль Мішель нагадав, що на цей час ЄС надав Україні безпрецедентну військову допомогу через Європейський фонд миру та Військову допоміжну місію для України, обсяг якої оцінюється у €27 мільярдів євро. Але, за його словами, Євросоюзу потрібно робити для цього більше та робити швидше, постачати Україні більше ракет, боєприпасів та систем протиповітряного захисту.

«Це є нашим зобов’язанням перед народом України та перед нашими власними громадянами. Захищаючи Україну, ми захищаємо себе. Наша триваюча й потужна військова допомога також надсилає сигнал для наших партнерів, — особливо для американських партнерів, — чіткий сигнал, що ми сприймаємо нашу безпеку більш серйозно, ніж будь-коли», — підкреслив президент Європейської ради.

Читайте також: Підтримка України і переговори про вступ: президент Латвії вважає, що ЄС збереже єдність

Як вже повідомлялося, з початку російської загарбницької війни проти України ЄС та його країни-члени надають Україні послідовну та суттєву політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу, загальний обсяг якої вже сягнув суми понад 85 мільярдів євро.

Фото: MTI