Місцеві органи влади Китаю вдаються до реалізації конфіскованих криптовалют за кордоном для збільшення доходів бюджету. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на судові документи і блокчейн-дані. У процесі беруть участь приватні компанії, що діють від імені влади та не підлягають прозорому контролю.

Завдяки цим діям, вважають аналітики, влада Китаю має нерозкриті козирі в торговому протистоянні зі США. У той час як США намагаються триматися за цифрові активи, КНР більш гнучко ставиться до своїх запасів криптовалюти.

На кінець 2023 року органи юстиції Китаю володіли близько 15 000 BTC, проте за останніми оцінками Bitbo цей обсяг зріс до 194 000 BTC, що еквівалентно $16,3 млрд. Таким чином, КНР посідає друге місце за обсягом володіння біткойном після США, на балансі яких 207 189 BTC.

Юридична невизначеність щодо конфіскованих активів викликає стурбованість серед фахівців. На думку опитаних юристів, відсутність єдиних нормативів створює ґрунт для корупційних ризиків, особливо в умовах офіційної заборони на торгівлю криптовалютами всередині країни.

Професор економіки та права з Чжуннаньського університету Чень Ши зазначив, що такі дії де-факто суперечать внутрішнім законодавчим заборонам. Влада діє прагматично, проте юридичне обґрунтування цих операцій викликає питання.

Тим часом у Китаї різко зросла кількість кримінальних справ, пов’язаних зі злочинами у сфері цифрових активів. Тільки за останній рік було відкрито понад 3000 проваджень за звинуваченнями у відмиванні доходів, отриманих через криптовалютні схеми.

Експерти, опитані Reuters, не виключають, що в умовах торговельної війни і втечі капіталу Пекін може посилити інтерес до цифрових активів. Деякі пропонують створити централізований крипторезерв за аналогією з американською моделлю, яка дає змогу розпоряджатися конфіскованими активами системно.

Источник: cryptonewsua.com