Багато хто з нас мав поганий досвід, коли нас проводили пальцем ліворуч, привидами, навігаційними сухарями та лавкою в додатках для знайомств в Інтернеті, хоча мало хто коли-небудь думав звертатися з розбитим серцем до суду.

У День Святого Валентина шість користувачів додатків для знайомств подали запропонований колективний позов, звинувачуючи Tinder , Hinge та інші додатки для знайомств Match у використанні звикання, схожих на ігрові функції, щоб заохочувати нав’язливе використання.

Програми Match, згідно з позовом, поданим у федеральному суді Північного округу Каліфорнії, «використовують визнані функції продукту, що маніпулюють дофаміном», щоб перетворити користувачів на «азартних гравців, замкнених у пошуку психологічної винагороди», створюючи «ринковий успіх, розпалюючи додаток для знайомств». залежність, яка призводить до дорогих підписок і постійного використання».

Матч сказав, що позов був «смішним», але експерти з онлайн-знайомств сказали, що він відображає ширшу негативну реакцію на те, як програми гейміфікують людський досвід для отримання прибутку та залишають у людей відчуття, що ними маніпулюють.

«Я зовсім не здивований, що справа дійшла до судового розгляду. Я вважаю, що великі технології — це новий великий тютюн, оскільки смартфони викликають таке ж звикання, як і сигарети», — сказала Мія Левітін, автор книги «Майбутнє спокуси».

Залежність, можливо, була вбудована в програми для знайомств із самого початку, зауважила вона, оскільки Джонатан Бадін, співзасновник Tinder, який винайшов механізм свайпа, визнав , що його надихнули класичні експерименти Б. Ф. Скіннера з голубами, які змусили голодних голубів повірити, що їжа, доставлена ​​випадковим чином на лоток, була викликана їх клюванням.

«Викрадаючи систему винагороди мозку, яка надає перевагу короткостроковому надходженню дофаміну над більш довгостроковими винагородами, дизайн додатків для знайомств спонукає нас продовжувати гру. Це схоже на швидке лікування шкідливої ​​їжі, а не насолоду справжньою їжею», – сказав Левітін.

Елемент, схожий на гру, є ще одним прикладом інтерфейсу в стилі колоди карт, який вперше використав Tinder. Наташа Доу Шюлл, культурний антрополог і автор книги «Addiction by Design», порівняла програми для знайомств з ігровими автоматами .

Важче визначити, чи додатки для знайомств перешкоджають довготривалим романтичним стосункам. Одне дослідження показало, що пари, які знайомляться онлайн, мають трохи більше шансів мати менш задовільні та менш стабільні шлюби, ніж пари, які зустрічаються офлайн, хоча важко довести причинний зв’язок.

Наташа МакКівер, викладач Університету Лідса, що спеціалізується на любові та сексі, сказала, що додатки для знайомств, схоже, «заохочують погану поведінку – фантомні стосунки, розмови, стосунки на задньому плані». Це може бути тому, що наявність програми для знайомств у вашій кишені може викликати у вас відчуття, що «кращого партнера для вас завжди можна знайти одним махом».

Проблема полягає в тому, що додатки для знайомств підштовхують і змінюють поведінку людей за допомогою методів поведінкової науки, сказав Лі Маккіннон, викладач Лондонського коледжу комунікацій, який закінчує докторську дисертацію з гейміфікації додатків для знайомств».

«Люди почуваються дуже обдуреними, коли їх змушують вірити, що ці сайти працюють у їхніх інтересах, але насправді вони діють в інтересах цифрових корпорацій. Ми стали продуктом, і наше особисте життя, наше любовне життя, наші найінтимніші подробиці стають товаром», – сказала вона.

Хоча програми для знайомств теоретично відкривають ширший пул потенційних партнерів, на практиці вони «відтворюють привілеї», додав Маккіннон, закріплюючи ідеалізовані переваги для певних етнічних груп, вікових груп і типів фігури. Прикладом цього є використання Match.com алгоритму Elo, який спочатку був розроблений для ранжування гравців у змагальних іграх, сказала вона.

Але вона зазначила, що романтичне кохання на заході завжди було гейміфікованим. Це можна побачити у використанні конкурентних метафор: гонитва та змагання за увагу серед інших залицяльників, щоб завоювати когось, із – традиційно – жінкою як призом.

Безумовно новим є те, як програми для знайомств роблять романтичні перспективи доступними цілодобово. Недавнє опитування показало, що мілленіали витрачають 10 годин на тиждень на додатки для знайомств. Люк Бруннінг, викладач філософії в Університеті Лідса, який досліджував етику онлайн-знайомств, сказав, що нескінченні профілі нагадують нав’язливу нескінченну прокрутку в соціальних мережах – з таким же негативним впливом на психічне здоров’я.

Бруннінг сказав, що платформи можуть запровадити вдосконалення, включаючи більшу прозорість щодо відповідних алгоритмів. Вони також можуть розповісти користувачам про підводні камені онлайн-знайомств, покарати за фантомні знімання та послідовне свайпування, призупиняючи можливість користувачів використовувати додаток, і показати користувачам, як вони поводилися, щоб викрити несвідоме упередження.

Він сказав, що хоча позивачі в позові можуть мати рацію в тому, що додатки для знайомств монетизують увагу користувачів і романтичні інвестиції, це не є унікальним для додатків для знайомств.

«Я підозрюю, що аргументи цього позову можуть не знайти співчуття в суді. У певному сенсі позивачі вказали на системну проблему з екосистемою додатків для знайомств».

Представник Match Group сказав: «Цей позов смішний і не має жодних підстав. Наша бізнес-модель не базується на рекламі чи показниках залучення. Ми активно прагнемо залучати людей щодня на побачення та не використовувати наші додатки. Кожен, хто заявляє щось інше, не розуміє мети та місії всієї нашої галузі».