Аргументи RT теж викликають подив: “Параноя і де­які політичні програми посіяли страх і недовіру до Москви. Звідси й “русофобія”. Її поширює нечисленна сердита купка людей, які до того ж непогано на ній заробляють, – красно вам дякуємо!”.

Передусім RT перебільшує наші можливості з поширення русофобії. Мої застереження щодо Росії ігнорувалися протягом 25 років, перш ніж Захід нарешті почав тривожитися. Атака Кремля проти Естонії 2007-го, війна в Грузії 2008 року, загрозливі навчання “Захід-2009” і вій­на в Україні, що точиться з 2014-го, підтвердили мої доводи. До того ж, створивши внутрішню політичну систему на базі відвертих антизахідних настроїв, Росія не мала б нарікати, що об’єкти цькувань від неї не в захваті.

Не заперечую, що Захід, особливо Сполучені Штати, трохи захопився тріумфальним протестом проти Кремля. Два місця в рейтингу, які могли б посісти Білл Бравдер й інші ненависники Росії, дісталися голлівудським зіркам, що, м’яко кажучи, ще зовсім зелені у справі антиросійської діяльності. Я постійно наголошую на тому, що ці новоспечені критики Путіна даремно зациклилися на нещодавньому втручанні росіян у вибори в США. Проблема набагато масштабніша й давніша.

Читайте также:

Реформы школьного образования в Украине 2017: чего ждать старшеклассникам

Деякі противники Кремля нині й справді можуть нажитися, працюючи в аналітичних центрах і консалтингових компаніях. Однак по-справжньому заробити дають інші контори – ті, де йдеться про егоїстичні мотиви та де “поставки” надходять безпосередньо з Москви. Протягом понад 20 років бухгалтери, банкіри, консультанти, юристи й інші представники офісного планктону в смугастих костюмах охоче бенкетують із соковитими принципами та свідомістю зі хрусткою скоринкою.

Читайте также:

Какие сюрпризы подготовила погода украинцам

Серйознішою проблемою є те, що між антикремлівськими настроями й русофобією ставиться знак рівності. Це досить зручний трюк: назвати погляди опонента його особистими упередженнями та звільнити себе від потреби аналізувати наведені факти й аргументи.

Та якщо вже відкривати сезон полювання на русофобів, найкращою здобиччю будуть очільники Росії. Вони обкрадають батьківщину: відтоді як путінський режим прийшов до влади, більше ніж $1 трлн зникло в офшорах. Вони жорстоко змушують замовкнути своїх критиків. Вони не скористалися “золотою жилою” високих цін на енергоресурси, щоб забезпечити надійну модернізацію інфраструктури й інституцій. Вони бояться та зневажають власний народ.

На мою думку, росіяни заслуговують на дещо більше за пафосний і бандитський Кремль. За певних обставин я навіть визнав би себе русофілом, адже володію російською, читаю цією мовою для власного задоволення та неймовірно захоплююся російською музикою, мистецтвом і літературою. Та завада в тому, що “русофоб” і “русофіл” – це суперечливі ярлики, які автократи люблять, а демократи уникають. Життя надто складна штука, щоб втиснути його в рамки таких спрощених категорій, що й казати про рейтинги топ-10.