Як передає Укрінформ, про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 3-11 грудня 2021 року.

Згідно з даними опитування, найбільшу підтримку продовжує мати Зеленський, за якого проголосували б 20,2% серед усіх респондентів і 27,1% серед тих, хто визначився з вибором. На другому місці – лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко з показниками 14,7% серед усіх респондентів і 19,7% серед тих, хто визначився з вибором. До трійки лідерів також входить лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко (відповідно, 8,4% і 11,3%).

Далі йдуть очільник партії «Сила і честь» Ігор Смешко (5,8% і 7,7%), співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко (4,9% і 6,6%), лідер партії «Наші» Євгеній Мураєв (4,8% і 6,5%), ексголова ВР Дмитро Разумков (4,7% і 6,3%), експрем’єр Володимир Гройсман (3,8% і 5,1%), лідер Радикальної партії Олег Ляшко (3,6% і 4,8%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

«Порівняно з груднем 2020 року рейтинг таких топкандидатів, як Зеленський, Порошенко, Тимошенко, Смешко статистично значущо не змінився. Водночас найбільш істотна динаміка простежується у випадку Бойка – його рейтинг серед тих, хто визначився, знизилася з 13,7% у грудні 2020 року до 6,6% у грудні 2021 року. Позитивну динаміку має Ляшко – з 2,9% до 4,8%. Водночас потрібно враховувати, що оскільки в грудні 2020 року у списках не було Мураєва, Разумкова і Гройсмана, динаміку їх рейтингу оцінити за рік ми не можемо», – зазначають автори дослідження.

Водночас, якби вибори до Верховної Ради відбувалися в першій половині грудня, то відносно найбільшу підтримку отримали би партії «Європейська солідарність», яку підтримали 13,7% серед усіх респондентів і 19,8% серед тих, хто збирається голосувати і визначився зі своїм вибором, а також «Слуга народу», яку підтримують 12,7% серед усіх респондентів і 18,4% серед тих, хто визначився з вибором. Різниця в підтримці цих партій – у межах статистичної похибки, тобто формально за результатами опитування ці партії з приблизно однаковою підтримкою «ділять» перше-друге місце.

Далі йдуть партії «Батьківщина» (відповідно, 6,2% серед усіх респондентів і 9,1% серед тих, хто визначився з вибором) і «Опозиційна платформа – За життя!» (6,2% і 9%). П’ятивідсотковий прохідний бар’єр також формально долають «Сила і честь» (4,8% і 7%), Радикальна партія (3,6% і 5,2%) і «Українська стратегія Гройсмана» (3,5% і 5,1%). Формально трохи менше прохідного бар’єру мають, але наближені до нього «Розумна політика» (3,3% і 4,8%), «Наші» (3,1% і 4,4%) і «Партія Шарія» (2,8% і 4%). Інші партії мають нижчу підтримку.

«Порівняно з груднем 2020 року рейтинг таких топпартій, як «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина», «Сила і честь», «Українська стратегія Гройсмана» статистично значущо не змінився. Водночас найбільш значну динаміку демонструє рейтинг партії ОПЗЖ, чия підтримка серед тих, хто визначився, знизилася з 17,4% до 9%. Також за рік знизилася підтримка партій «Голос» (з 3,5% до 1,7%) і «За майбутнє» (з 3,2% до 1,3%). Формально зросла підтримка лише Радикальної партії – з 3,2% до 5,2%. При цьому потрібно мати на увазі, що в грудні 2020 року у списках не було партій «Наші» і «Розумна політика», тому для них неможливо оцінити динаміку за останній рік», – йдеться у послідженні.

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, отримані результати дозволяють фіксувати тенденції у суспільних настроях, але разом з цим не дають інформації щодо конкретних причин стабілізації/динаміки рейтингів, для цього потрібні окремі дослідження.

Водночас він звернув увагу на кілька важливих аспектів: «По-перше, формально підтримка влади за останній рік не змінилася. Утім, якщо аналізувати більш детально динаміку протягом 2020 року з наших опитувань та опитувань інших компаній, можна говорити про певне покращення показників підтримки влади після лютого і до літа на тлі (щонайменше, медійно) активної діяльності РНБО, але надалі ситуація щонайменше помітно не покращувалася, а в деяких випадках є ознаки зниження підтримки. По-друге, найбільш помітним є зниження підтримки партії ОПЗЖ. Утім, потрібно враховувати, що точні причини важко з’ясувати. Це може бути як «відтік» голосів за рахунок активного звинувачення партії в проросійській діяльності, так і просто «перетік» голосів на користь більш «нових» політичних сил, як партії «Наші» чи «Розумна політика». Але також деяке зниження підтримки може бути наслідком зниження бажання прихильників партії брати участь в опитуваннях… По-третє, ще раз звертаємо увагу, що різниця між двома лідерами — у межах статистичної похибки. В останніх телефонних опитуваннях партія «ЄС» формально має відносно більше голосів, ніж інші політичні сили, але… почасти це може бути ефектом методу, і при опитуваннях методом особистих інтерв’ю невелика різниця між партіями може зберігатися, хоча і з іншим формальним порядком. Утім, також можливо, що на тлі ескалації Росією ситуації серед населення є більший запит на лідерів, які асоціюються з патріотизмом і обороною країни».

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2000 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% – для показників, близьких до 50%; 2,1% – для показників, близьких до 25%; 1,5% – для показників, близьких до 10%; 1,1% – для показників, близьких до 5%.