У Києві відбулася зустріч із призерами чемпіонату світу з добового бігу Оленою Шевченко і Андрієм Ткачуком.

Про це повідомила кореспондентка Укрінформу.

Олена Шевченко здобула «срібло», а Андрій Ткачук став бронзовим призером змагань. 

«Ідеальні умови – це підготовка, яка займає не один рік, це виїзди на збори, режим. Ти тільки бігаєш, харчуєшся і відпочиваєш. У нас другий рік повномасштабне вторгнення, у мене маленька дитина, але біг – це моє життя. Кожну свою вільну хвилину — це може бути година, дві, або три — я бігаю. У минулому році був чемпіонат Європи, на який я їхала і налаштовувала себе, що маю всі шанси потрапити на п’єтдестал, але в мене не вистачило сил. Цього разу я їхала просто добігти всю добу до кінця. Я дала собі установку, що навіть якщо мені буде дуже погано, то я помру, але не зійду з дистанції. Вийшло так, що їхала за “мінімумом”, а набігла на призове місце, але можна краще», — розповіла Олена.

На Чемпіонаті світу вона подолала майже 255 кілометрів та встановила новий рекорд України. 

Окрім неї, у змаганнях брав участь інший український спортсмен – Андрій Ткачук. Він фінішував третім з результатом 284 з половиною кілометри. Андрій – це військовослужбовець, який займається ультрамарафоном. 

«Ультрамарафон – це як велика сім’я. Тут відбувається все зовсім інакше, на відміну від інших видів спорту. Ти біжиш по колу. Ти бачиш всіх: команди, спортсменів, їх стан, травми, запаморочення. Ти можеш бігти з чемпіонами світу, рекордсменами в їхньому темпі. Тут всі один одного підтримують. Ми, наприклад, спілкуємося з італійками. Я розумів, що на це свято життя хочеться потрапити, бо чотири роки не було чемпіонату світу. Наступного ЧС чекати ще два роки, а за цей час може трапитися усе, що завгодно», — заважив Андрій.

Він також розповів, що поєднувати службу і спорт було складно, але у підсумку це позитивно вплинуло на нього. 

«З вересня я почав бігати по 20 кілометрів. У кінці вересня у мене була травма лівої ноги, потім я ще й захворів. Думав, що поки хворію, нога мине, але вона не переставала боліти. Я знову почав бігати по 12 км у день, а в листопаді перевівся. Характер служби був такий, що я добу чергую і не можу тренуватись, а добу — вдома. За цю добу я розпочинав пробіжку о 14-й годині, завершував — о 16:10. Ще тренувався о четвертій ранку перед службою. У мене був дуже короткий період на відновлення, а саме 12 годин. Я спав менше 5 годин. У підсумку це зіграло позитивну роль на змаганнях. Старт на чемпіонаті світу був о 10-ій годині, це 4-та година ранку по Києву, тому мені було комфортно. Я знав, що якщо 280 км пробіжу, то претендуватиму на третю позицію.  Так і сталося», — пояснив Андрій. 

Читайте також: World Athletics визначила найкращих легкоатлетів світу 2023 року

 Як повідомлялося, перемогу серед жінок у добовому бігу здобула японська легкоатлетка Накаті Міхо (270,363 км). У чоловіків «золото» виборов литовський атлет Олександр Сорокін, який пробіг 301,8 км.