Про це заявила керівник представництва України при НАТО посол Наталія Галібаренко у Брюсселі на зустрічі з українськими журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наразі ми разом із секретаріатом (НАТО — ред.) працюємо над тим, щоб розробити структуру та робочий план Ради Україна — НАТО: як, коли буде скликатися ця Рада, на яких рівнях. Те, що ми маємо зараз, – це ті модальності, які були схвалені на Вільнюському саміті. Там чітко визначено, що Рада зустрічається на рівні послів (постійних представників), на рівні міністрів закордонних справ.., міністрів оборони — двічі на рік, керівників генеральних штабів – раз на рік, військових представників – двічі на рік. Тобто, ми покриваємо, по факту, весь спектр», — зазначила дипломат.

Вона нагадала, що окрім планових зустрічей Рада Україна-НАТО може використовуватися як кризовий консультаційний механізм. Посол пояснила: якщо Україна має нагальні питання, пов’язані з національною безпекою, вона має право скликати засідання Ради у будь-який час. Київ одного разу вже скористався цим правом і скликав засідання Ради після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи та її погроз, нагадала Галібаренко.

За її словами, для ефективності роботи РУН сторони створюють спеціалізовані комітети та робочі групи, які також матимуть власні плани й залучатимуться до розробки найважливіших рішень у межах Ради.

«Велика перевага, але й великий виклик для нас у тому, що це вже не формат «31+Україна» — ми працюємо вже у форматі «32». Це означає, що йдеться про нашу інституційну спроможність на рівних брати участь у засіданнях, у дискусіях та у розробці проєктів документів. Комітети у межах РУН охоплюватимуть компетенцію всього Альянсу, оскільки ми готуємося до вступу. Але так само ця робота охоплюватиме багато державних установ у нас, в Україні, тих міністерств, які мають уже на натовському рівні брати участь у цих зустрічах та у засіданнях», — зауважила Галібаренко.

За її словами, сторони налаштовані вже найближчим часом вийти на консолідований варіант робочого плану РУН і затвердити його разом з адаптованою Річною національною програмою.

«На кінець року ми зможемо говорити про те, що ми вже більшість рішень Вільнюсу запустили у роботу. Тобто, буде запущена адаптована РНП, буде запущена Рада, і все це працюватиме вже у робочому процесі», — сказала дипломат.

Як повідомлялося, під час липневого саміту у Вільнюсі лідери держав та урядів НАТО прийняли рішення створити новий формат відносин з Україною та започаткували Раду Україна-НАТО. Її відмінність від Комісії Україна-НАТО полягає в тому, що під час Ради союзники й Україна зустрічаються як рівні партнери, можуть обговорювати та приймати спільні рішення, що стосуються двосторонніх відносин та безпеки.

Перше засідання Ради Україна-НАТО на вищому рівні відбулося під час Вільнюського саміту за участю Президента Володимира Зеленського.