Створення Реєстру зруйнованого та пошкодженого Росією майна в Україні є першим кроком до розробки механізму компенсацій, тож Рада Європи активно долучає до цього процесу свій досвід та ресурси.

Про це сьогодні у Ризі під час неформальної зустрічі міністрів юстиції країн-членів Ради Європи, що відбулася за ініціативи Латвійського головування, заявила генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Декларація (саміту РЄ у травні – ред.) в Рейк’явіку закликала до широкої відповідальності та до конкретних кроків. Це включає створення Реєстру пошкоджень в Раді Європи, для фіксації втрат та руйнувань, що були скоєні Росією. За чотири місяці до створення Реєстру вже долучилися 44 особи з трьох континентів, є виконавчий директор, секретаріат, і друга зустріч цієї конференції відбудеться тут (у Ризі – ред.) завтра. Вона прийме важливі рішення , зокрема, про утворення Правління, що буде невдовзі діяти в Гаазі, а також Офісу в Києві», — сказала генеральний секретар Ради Європи.

Вона наголосила, що Реєстр пошкоджень, який створюється під егідою РЄ, є першим та необхідним кроком до будь-якого майбутнього механізму компенсацій. Швидкість, з якою створюється цей Реєстр, а також фінансові внески від країн-членів з цією метою, демонструють рішучість Ради Європи, яка готова надати власну експертизу та ресурси для забезпечення відповідальності російського агресора.

Це, за словами Пейчинович-Бурич, також стосується позиції РЄ щодо створення Спеціального трибуналу по злочину агресії проти України. Рада Європи має брати участь у відповідних консультаціях та переговорах, та надати конкретну експертну та технічну допомогу.

«Наші зобов’язання є абсолютними. Ми маємо абсолютну рішучість, щоб допомогти владі України забезпечити ефективність власної судової системи, з урахуванням викликів, перед якими вони постають. Ми робимо внесок у це через Спільний план дій щодо стійкості, відновлення та відбудови України. Цей Спільний план має на меті забезпечити незалежність та ефективність судової та правоохоронної систем, із повною повагою до прав людини», — підкреслила генеральний секретар Ради Європи.

Вона зауважила, що ці зусилля мають, зокрема, допомогти Генеральному прокурору України у притягненні до відповідальності винних у воєнних злочинах та найбільш серйозних порушеннях прав людини, що були скоєні Росією в Україні. За її словами, ця робота має здійснюватися відповідно до принципів Європейської конвенції з прав людини.

«Ми відчуваємо жах від приголомшливої практики вивезення українських дітей у Росію та у Білорусь, та підтримуємо всі заходи, щоб ці злочини були розслідувані, і щоб злочинці були покарані», — заявила Марія Пейчинович-Бурич.

Вона зауважила, що в рамках Ради Європи був створений спеціалізований комітет, він визначив коло ризиків, яким піддаються вивезені українські діти, включаючи позбавлення свободи та вилучення з власних родин, а також недостатнє піклування та негідне поводження в місцях утримування.

«Цей комітет направив термінові питання до Російської Федерації, яка все ще є учасником (європейських конвенцій), і має виконувати свої зобов’язання. Ми також, за запитом України, створили дорадчу групу по дітям, яка допоможе обмінюватися інформацією між кранами-членами щодо правових та політичних рамок для захисту дітей з України. Європейські країни, які приймають у себе дітей-біженців з України, мають бути здатними відповісти на потреби цих дітей», — зазначила генеральний секретар РЄ.

Читайте також: На відбудову України мають бути спрямовані всі заарештовані активи РФ — американський експерт

Як повідомляв Укрінформ, глави держав та урядів 46 країн-членів Ради Європи під час зустрічі в Рейк’явіку у травні поточного року ухвалили рішення щодо притягнення до відповідальності російських загарбників за злочини на території України. Зокрема, саміт РЄ прийняв “Декларацію про становище дітей в Україні», у якій, зокрема, зобов’язалися працювати над негайним поверненням вивезених до Росії дітей та покаранням винних у злочинах проти неповнолітніх.

Фото: coe.int