Військовослужбовець до останнього подиху був вірний військовій присязі та українському народові

Старший солдат, стрілець-снайпер частини А1937 загинув 28 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Новомаркового Донецької області.

«Юрій був лідером за характером. Він – упертий, рішучий, зажди йшов до своїх цілей. Як на службі, так і раніше на роботі він вмів управляти. І хлопці, з якими воював, говорять, що мій чоловік був лідером. Він їх заохочував займатися спортом, щоб не курили, не пили. Зрозуміло, що усім морально важко, а спорт допомагає триматися. Тим більше в такий час треба бути підготовленими. Хлопці, які до нас приїздили, були дуже вдячні йому, я це бачила. Багато хто з них навіть в армії не служив раніше, а Юра їх навчав усьому, що сам умів», — розповіла Укрінформу дружина воїна Тетяна.

Юрій народився 1 вересня 1989 року в селі Лісне Чернігівської області. У 2007 році закінчив Дніпровську ЗОШ І-ІІІ ступенів на Чернігівщині. Вищу освіту здобував у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка на геологічному факультеті. З 2010 по 2011 рік проходив строкову військову службу.

До повномасштабного вторгнення Росії чоловік працював в ТОВ «ЕНЕКСТ». Там його згадують як ініціативного, відповідального та націленого на результат співробітника, щирого та приємного колегу. 

«Саме ці якості сприяли його кар’єрному зростанню та становленню як керівника відділу. Завжди позитивний, з посмішкою та завзяттям. Він сумлінно виконував поставлені задачі. Завдяки відданості справі, неодноразовим відрядженням у різні куточки України, часто в позаробочий час, Юра досягав максимальних результатів», — розповів комерційний директор компанії «ЕНЕКСТ» Сергій Кузовкін.

За його словами, Юрій вмів справедливо та об’єктивно оцінювати себе, своїх підлеглих та колег. «З початком повномасштабної збройної агресії Росії він серед перших, не вагаючись, став на захист нашої Батьківщини та своєї родини. На жаль, 28 березня 2023 року ми отримали сумну звістку про втрату одного з найкращих співробітників. Юра назавжди залишиться в наших серцях таким, як він був – доброзичливим, усміхненим, чесним, порядним, відповідальним, справжнім патріотом України», — сказав Кузовкін.

Чоловік завжди вів активний спосіб життя. У 2019 році він здобув кваліфікацію кандидата в майстри спорту зі станової тяги та жиму штанги лежачи. «З самого дитинства любив спорт. Все життя на постійній основі ним займався. Юра ставив собі мету та обов’язково досягав її. Перед повномасштабною війною він активно готувався, бо хотів здобути звання майстра спорту. Але, як бачите, склалося не так, як планував», — додала Тетяна.

Разом із сім’єю чоловік мешкав у Києві. Після 24 лютого 2022 року, поки члени родини Юрія перебували в укритті, він пішов до територіального центру комплектування, бо рішення для себе вже ухвалив. «На той момент людей там вистачало. На початку березня 2022 року Юрій став добровольцем територіальної оборони. Сказав, що не буде сидіти вдома, коли ворог вбиває мирних жителів та дітей. З червня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Юру узяли, бо мав спортивну підготовку. Він нещодавно пройшов навчання у навчальному підрозділі однієї з військових частин за скороченою програмою підготовки marksman (гвинтівка)», — розповіла дружина.

«Veles» здобув авторитет та повагу серед побратимів. Його лідерські якості відзначають й військові. Товариш Юрія Дмитро, з яким разом служили у ЗСУ, запам’ятав його активним та небайдужим, згадав про уміння підтримати у потрібний момент, підбадьорити жартами, зацікавити тих, хто поруч. «Юрій був дуже уважний, за усіх переживав і якщо десь у когось щось сталося, завжди був готовий прийти на допомогу. Не міг стояти осторонь. Він завжди й усюди був у перших рядах», — зазначив Дмитро.

Рідні воїна ініціювали петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Електронна петиція, адресована главі держави, буде розглянута за умови збору на її підтримку не менш як 25 тисяч підписів громадян протягом трьох місяців з дня оприлюднення (на сьогодні зібрано майже 9,1 тисяч). Нині кожен небайдужий може віддати свій голос за посиланням, аби вшанувати пам’ять мужнього воїна, який віддав своє життя, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України.

«Для мене він і так герой, але це потрібно заради сина. Дитина має знати, що його батько був справжнім героєм», — підкреслила Тетяна.

Біль втрати у сім’ї не стихає. «Я ніколи в житті подумати не могла, що прапор з прізвищем найріднішої мені людини там поставлю. Назавжди у наших серцях», — зазначила Тетяна, встановивши прапорець з іменем полеглого військовослужбовця на Майдані Незалежності серед прапорців з іменами та позивними інших захисників, які загинули на війні за свободу України. 

Свій останній спочинок Юрій знайшов 7 квітня 2023 року у селі Лісне Чернігівської області.

У загиблого Героя залишилися дружина, син, батьки та сестра.

Вічна шана і слава!

Фото надані Тетяною Пильник