Думки за результатами круглого столу з цієї теми

У резонансних вибухах 2015 р. на складах боєприпасів у місті Сватовому Луганської області Державне бюро розслідування у 2021 р. повідомило про завершення слідства та оголошення підозри двом військовослужбовцям. Їм закидають недбале ставлення до службових обов’язків, що призвело до диверсії сторонніх осіб – підпалу військової техніки. Нещодавно відбулося відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту. Один з адвокатів публічно оголосив їх для громадськості та 29 вересня 2021 р. зібрав на круглому столі фахівців з кримінального права і процесу. Я також була експертним учасником цього заходу.

Сумнозвісна стаття 425 Кримінального кодексу України, що лягла в основу багатьох справ проти військовослужбовців, відродилася сьогодні за результатом розслідування резонансних подій у Сватовому 2015 р. Двоє командирів артилерійських батарей у 2021 р. визначені підозрюваними та відповідальними за вибухи на складах боєприпасів. Підстава: порушення правил минулого століття при розміщенні військової техніки, в яку випадково влучали снаряди після диверсійного підпалу. Значний час, що пройшов з моменту трагедії і до вишукання винних, ставить питання про недбалість самого слідства і сильно компрометує ДБР. Правники розуміють, через 10 років строк давності притягнення до відповідальності за тяжкі кримінальні правопорушення спливає. Вже минуло 6 років з моменту вчинення злочину, а ще навіть не підписаний обвинувальний акт. Отже, притягнення до відповідальності винних більше скидається на імітацію розслідування та невідворотності покарання.

Проте, основне питання не в тому. Для застосування санкції за недбале ставлення до військової служби важливо мати причинно-наслідковий зв’язок між діянням та тяжкими наслідками. У справі сватовських вибухів – це загибель людей та пошкодження військової техніки, яку спричинило здетонування снарядів, що сталося через вибух, причиною якого є підпал. Диверсантів так і не встановили. Ланцюг із «внаслідок – внаслідок – внаслідок» якраз і усуває зв’язок між вчинками командирів, які, на думку Державного бюро розслідування, не там і не так розмістили військову техніку, у яку здалеку влучили снаряди. Пов’язаність причини та наслідку передбачає знання та можливості запобігти диверсії, якби військові вчинили інакше. І про цю можливість вони мали знати, розуміти, мати для неї відповідне обладнання, навички тощо.

Тут у нагоді стає резонансне рішення Верховного Суду по справі генерала Назарова, обвинуваченого за тою самою ст. 425 ККУ за наслідками диверсійно знищеного літака Іл-76 у Луганську. Єдині, хто точно не проявили недбалого ставлення до виконання власних службових обов’язків, це судді Верховного Суду під головуванням пана Станіслава Кравченка. З-під їхнього пера була надана соціально-правова оцінка військовим подіям 2014 року, до дій військового командира застосовано ст. 42 ККУ про виправданий ризик. Рішення варте уваги, поваги та прецедентного використання.

І наостанок. Чи може стаття 425 ККУ, що сконструйована,  як гумова та абстрактна, слугувати підставою для притягнення людини до кримінальної відповідальності. ДБР радо каже – авжеж, бо за розмитих кордонів норми її можна підлаштувати під будь-яке формальне відхилення від нормативів. Проти цього категорично заперечує ЄСПЛ. І через застосування ст. 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – спроможний призвати до відповідальності саму державу. Адже не є достатнім існування закону, як такого. Судова практика міжнародної інституції виробила ряд правових стандартів до нормативно-правового акту. Це: правова визначеність, доступність та передбачуваність. Особа має бути здатна передбачити наслідки свої дій. Закон вважається передбачуваним, якщо він спроможний обмежити свавілля влади.

А поки правники розмірковують над проблемою, слід визнати, що, на превеликий жаль, диверсія за участю спецслужб окупантів відбулася на найвищому рівні. Окрім виконання основної мети з обеззброєння України, додатково дестабілізували двох військових командирів і внесли розбрат у військову юстицію.

Марія Островська

Публікація підготовлена за результатами участі у круглому столі, організованому 29.09.2021 Асоціацією правників України за ініціативи адвоката підозрюваних Іллі Костіна: «Недбале ставлення до військової служби: один кейс – різне тлумачення. чому практика відрізняється від норми права?»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства