Про це заявив дослідник Програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Антон Оксентюк на презентації дослідження «Союзники»: співпраця між Російською Федерацією та Республікою Білорусь у воєнній сфері», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Експерт зауважив, що зазвичай предметом досліджень є минулі, теперішні і потенційні спільні військові навчання Росії та Білорусі, а Регіональне угруповання військ досі не стало частиною повсякденної уваги аналітиків, які вивчають цей напрям.

«З нашої точки зору, це величезна помилка, тому що структура Регіонального угруповання військ дозволяє Росії в будь-який момент і без будь-яких юридичних проблем ввести будь-яку кількість власних військ на територію Білорусі, а це своєю чергою дозволяє створити прямий і довгостроковий постійний військовий тиск як проти України з півночі, так і проти Польщі або Литви», — сказав Оксентюк.

Він додав, що йдеться про інструмент позиційного шантажу і демонстрації сили з боку РФ.

«Саме тому ми пропонуємо розглядати Регіональне угруповання військ як довготривалу, інституційно оформлену небезпеку, не меншу, ніж російські військові бази у Калінінграді. І в цьому контексті важливо наголосити: навіть якщо бойові дії Росії проти України будуть або припинені, або тимчасово припинені, Регіональне угруповання військ нікуди не зникне, навпаки, воно отримає повноцінну нову функцію — забезпечення російської довготривалої присутності на території Білорусі у поствоєнний період», — застеріг дослідник.

Він акцентував, що це загроза «на десятиліття вперед».

Оксентюк зазначив, що, за даними моніторингу, з березня 2024 року, загальна кількість російських військових у Білорусі стабілізувалася на рівні близько 2000 осіб. Однак, за його словами, в будь-який момент, а особливо у разі тимчасового або постійного припинення війни проти України, РФ у короткий термін здатна розмістити на території Білорусі близько 20-25 тис. військових на довготривалий термін.

«Це означає, що і Україна, і Польща, і Литва повинні почати враховувати Регіональне угруповання військ і весь білоруській напрямок у довгостроковому оборонному плануванні. І ми це повинні робити спільно. Нам треба взагалі переосмилити весь фактор оборони цієї лінії регіону з урахуванням фактора Регіонального угруповання військ», — наголосив експерт.

У цьому контексті він зауважив, що загроза, яка виходить від цієї структури, є не лише певним обтяжуючим чинником.

«Це в першу чергу можливість для України розвивати відносини з сусідами у тристоронньому форматі Україна-Польща-Литва з безпековим акцентом саме на Регіональному угрупованні військ Росії та Білорусі. Ми можемо також залучити Францію і Німеччину для обговорення питання східної загрози не як теорії, а як реально діючого механізму», — зазначив дослідник Програми російських і білоруських студій.

Як повідомляв Укрінформ, голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко в інтерв’ю агенції заявив, що білоруська армія не здатна на масштабні бойові дії, але у 2022 році деякі білоруські командири підштовхували самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка до участі у війні на боці Росії.

Регіональне угруповання військ Росії та Білорусі (РУВ, або рос. Региональная группировка войск (сил)) — це спільне військове формування, створене в межах Союзної держави Росії та Білорусі для забезпечення безпеки обох країн. Формально це угруповання було створене в 1999 році, коли Росія і Білорусь уклали угоду про спільну військову доктрину в межах Договору про створення Союзної держави. Проте фактичне функціонування і розгортання його сил активізувалося в різні періоди, особливо після початку в 2009 році регулярних спільних навчань «Захід», анексії Криму в 2014 році та вторгнення Росії в Україну 2022 року, коли Білорусь дозволила розміщення великого контингенту російських військ на своїй території, формально в рамках цього угруповання.