Китай протягом 2008-2021 років надав 22 країнам, що розвиваються, близько $240 млрд кредитів для погашення заборгованостей за проєктами в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».

Про це, як передає Укрінформ, із посиланням на дані міжнародного дослідження повідомляє Reuters.

Зазначається, що майже 80% кредитів для термінового погашення заборгованостей було надано в 2016-2021 роках — переважно країнам із середнім рівнем доходу, серед яких Аргентина, Монголія і Пакистан.

Китайські банки, зауважується в дослідженні, надали низці країн, що розвиваються, позики на сотні мільярдів доларів будівництво інфраструктурних об’єктів у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». Але з 2016 року вони припинили кредитування, оскільки багато проєктів не принесли очікуваних дивідендів. Через це деякі держави стикнулися з труднощами при завершенні будівництва і мусили звернутись по допомогу до КНР.

Читайте також: Байден: Захід створив багато потужних альянсів, а Китай і росія — ні

«Пекін, зрештою, намагається врятувати власні банки. Ось чому він втягнувся в ризикований бізнес міжнародної допомоги», – пояснює Кармен Рейнхарт, колишній головний економіст Світового банку та один з авторів дослідження.

Установлено, що обсяг китайських позик країнам, які перебувають у скрутному становищі, зріс із менш ніж 5% портфеля закордонних кредитів у 2010 році до 60% у 2022-му.

Найбільше отримала Аргентина – $111,8 млрд, далі йдуть Пакистан – $48,5 млрд і Єгипет – $15,6 млрд. Дев’ять країн отримали менше 1 мільярда доларів.

Своп-лінії Народного банку Китаю становлять $170 млрд фінансування порятунку, зокрема в Суринамі, Шрі-Ланці та Єгипті. Перехідні кредити або підтримка платіжного балансу державними банками Китаю оцінюються в $70 млрд, а пролонгація обох типів кредитів сягнула $140 млрд.

Читайте також: Засновник Alibaba Джек Ма повернувся до Китаю – ЗМІ

Як ідеться у звіті, позики Китаю на порятунок є «непрозорими та нескоординованими» і здебільшого зосереджені в країнах із середнім рівнем доходу (на них припадає чотири п’ятих таких позик). Водночас країнам із низьким рівнем доходу пропонуються пільгові періоди та продовження терміну погашення.

Дослідження проводили аналітики Світового банку, американських Гарвардської школи Кеннеді й дослідницької лабораторії AidData та Кільського інституту світової економіки з Німеччини.

Як повідомлялося, наразі Китай веде переговори про реструктуризацію боргу з такими країнами, як Замбія, Гана та Шрі-Ланка, проте його критикують за гальмування цих процесів. У відповідь Пекін закликав Світовий банк і Міжнародний валютний фонд запропонувати свої шляхи полегшення боргового тягаря згаданих держав.