News.ua


Андрій Сибіга, заступник керівника Офісу Президента України

Октябрь 29
17:51 2021

Штаб-квартиру ООН у Нью-Йорку 27–28 жовтня відвідав заступник керівника Офісу Президента України Андрій Сибіга. Він провів переговори з посадовцями організації, зокрема із заступницею генерального секретаря з політичних питань і розбудови миру Розмарі Дікарло та помічницею генсека з прав людини Ільзе Брандс Керіс. Саме в ці дні на розгляд Генеральної асамблеї було винесено проєкти резолюцій щодо ситуації з дотриманням прав людини в окупованому Криму, а також мілітаризації півострова й частин Чорного та Азовського морів.

Кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку поставив панові Сибізі кілька запитань.

— Андрію Івановичу, ви щойно вийшли зі штаб-квартири ООН. Про що там говорили?

— Так, мав зустрічі, під час яких обговорював, зокрема, дві резолюції щодо Криму, внесені сьогодні на розгляд Генеральної асамблеї. Ідеться передусім про оновлену, скажу більше – посилену резолюцію щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму.

Розмовляли в ООН також про сприяння у звільненні незаконно утримуваних Росією громадян України, список яких раніше було передано генеральному секретареві. Порушували питання щодо останніх арештів у Криму, зокрема заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, який після участі в Кримській платформі та повернення додому був заарештований окупаційною владою. Обговорювалася також можливість здійснення візиту генерального секретаря ООН в Україну.

— Коли?

— Ну, було б дивно, якби ви цього не спитали…

Коли настане час і буде предметне наповнення такого візиту, над чим працюють і наше Постійне представництво при ООН, і Міністерство закордонних справ.

…Я також ознайомив співбесідників з розвитком ситуації на сході України, розповів про ті виклики, що постають перед нашою державою у зв’язку з добудовою «Північного потоку-2». Зустрів повне розуміння того, що це справді безпековий виклик – і не лише для України, а й для цілого регіону.

— Чи буде тема Кримської платформи включена до резолюції щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму?

— Так, безумно. У цій посиленій резолюції, яку внесено на розгляд Генасамблеї, міститься положення щодо Кримської платформи.

— То можна сказати, що в разі її ухвалення це буде перший документ ООН, який офіційно спиратиметься на Кримську платформу?

— В офіційних документах – так.

Крім того, резолюція міститиме додаткові положення щодо кримських татар як корінного народу України.

— Відповідно до закону про корінні народи?

— Так… Ще в ній засуджуватимуться перепис населення російською владою, залучення молоді до військових навчань на окупованій території.

Ми також говорили про результати саміту перших леді, що відбувся в серпні в Києві. Одним із документів, ухвалених за результатами цього саміту, була заява щодо захисту прав жінок і дівчат у зонах конфлікту. Вона засвідчила, як швидко відреагувала українська сторона на виклики, що постали у зв’язку з евакуацією з Афганістану. Наша країна вивезла звідти понад 700 осіб, і серед урятованих була родина Сахри Карімі – відомої афганської кінорежисерки, яка була запрошена на саміт, що проходив тоді в Києві, де вона виступила з промовою. Якраз ухвалення відповідної заяви стало негайною реакцією на це.

— Крім ООН, які ще зустрічі ви мали?

— Я мав честь відвідати головні осередки українські громади у Нью-Йорку. Це дало мені змогу ще раз пересвідчитися у величезному потенціалі й можливостях цих надзвичайно організованих об’єднань українців. Зокрема, у Нью-Йорку я побував в Українському інституті Америки, Українському музеї, у Нью-Джерсі відвідав пантеон видатних постатей української історії.

— Як відомо, невдовзі після тривалої перерви збереться Комісія стратегічного партнерства України та США, де буде ухвалено оновлену Хартію стратегічного партнерства. Уточніть, коли саме збереться ця комісія та які істотні зміни передбачатиме документ?

— Комісія збереться в першій половині листопада. Ми зараз перебуваємо в активній стадії напрацювання змістовного наповнення цього засідання, де ключовим, безумовно, буде ухвалення оновленої Хартії стратегічного партнерства. Нині триває процес узгодження позицій між сторонами.

Про це, як відомо, домовилися президенти України і США під час нещодавнього візиту Володимира Зеленського до Вашингтона. Вважаю цей візит етапним, адже він справді започаткував нові можливості в нашому двосторонньому порядку денному, з фокусом на оборонно-безпекову сферу. Продовженням цього став візит до Києва міністра оборони США Ллойда Остіна. Ми зараз теж активно працюємо з наповнення тієї стратегічної оборонної угоди, яка була підписана в рамках візиту Президента України до США.

Нагадаю, під час цього візиту започатковано стратегічний енергетичний діалог. У спільній заяві зафіксовано позицію сторін щодо лібералізації торгівлі. На практиці це означає нові можливості щодо доступу до ринків США й розширення на них номенклатури українських товарів. Також ішлося про співробітництво в ядерній енергетиці, протидію «Північному потоку-2», співпрацю в космічній сфері. До речі, Володимир Зеленський був першим Президентом України, який відвідав штаб-квартиру космічного агентства НАСА, де відбулися важливі перемовини щодо можливої участі Україна в космічних проєктах.

Одне слово, усе йде за планом, і комісія невдовзі збереться на своє засідання.

— Адміністрація США заявляла, що «Північний потік-2» не повинен стати новою зброєю Кремля, але ми бачимо, що він нею став. Яких кроків ми очікуємо від наших американських партнерів для протидії енергетичному шантажу з боку Москви?

— Так, ми вже бачимо практичне використання «Північного потоку-2» як геополітичної зброї…

Ми перебуваємо в постійному контакті і з американською, і з німецькою сторонами. Ці країни призначили відповідних спецпредставників. Україна ініціювала консультації з Європейським Союзом щодо загроз і ризиків, пов’язаних з «Північним потоком-2», для енергетичної безпеки Європейського континенту. Указом Президента України створено відповідну група, яка напрацьовує інструментарій – від юридичного до політичного – для протидії цьому проєктові.

— Росія уникає зустрічей у Нормандському форматі, зокрема й на рівні МЗС. Як можна вплинути на її позицію? Чи можливо залучити американських партнерів до переговорного процесу, про що неодноразово заявляв Президент Зеленський?

— Ми не та сторона, яка блокує мирний процес. У нас спільна позиція з Німеччиною і Францією щодо так званого кластерного підходу. Тобто йдеться про поєднання різних підходів, різних форматів для врегулювання ситуації.

— Як ви вже згадували, Володимир Зеленський передав списки близько 450 полонених і президентові США Джо Байдену, і генсеку ООН Антоніу Гутеррешу. На яку підтримку ми розраховуємо?

— Ми сподіваємося на підтримку всіх наших партнерів щодо тиску на Росію, аби на батьківщину повернулися всі незаконно утримувані громадяни… Це питання порушується на всіх зустрічах і на всіх рівнях. На сьогодні поки що зрушень у цьому питанні немає. Тож ми далі активно працюємо з нашими партнерами для досягнення бажаного результату.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк

Фото автора

Share

Статьи по теме







0 Комментариев

Хотите быть первым?

Еще никто не комментировал данный материал.

Написать комментарий

Комментировать

Залишаючи свій коментар, пам'ятайте, що зміст та тональність вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано пов'язані із цією новиною. Виявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників. Користувачі, які систематично порушують це правило, будуть заблоковані.

Останні новини

Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам

0 комментариев Читать всю статью

Ми в соцмережах



Наші партнери

UA.TODAY - Украина Сегодня UA.TODAY
News.ua