Країни ЄС мають знайти конструктивне рішення для проблеми надлишкового імпорту зерна та інших сільськогосподарських товарів з України на європейський ринок.

Таку думку сьогодні у Люксембурзі, де триває Рада міністрів ЄС із сільського господарства й рибальства, висловили профільні урядовці країн-членів, у тому числі представник шведського головування в ЄС Петер Куллгрен, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ринкова ситуація щодо сільськогосподарських товарів є важливим питанням в порядку денному, особливо з огляду на вплив на цю ситуацію війни в Україні. Обговорення буде головним чином зосереджено на впливі на імпорт до сусідніх (з Україною — ред.) країн. Це буде добра нагода обмінятися поглядами на останній розвиток і намітити шлях вперед. У цьому зв’язку дозвольте підкреслити нашу солідарність з Україною», — зауважив представник шведського головування.

Читайте також: Сольський обговорив із албанським міністром експорт агропродукції з України

За його словами, іншими питаннями порядку денного буде розгляд пропозицій щодо оновлення сільськогосподарської політики ЄС, обговорення висновків щодо можливостей розвитку біоекономіки, особливо в інтересах сільських регіонів Європи.

Своєю чергою міністр сільського та лісного господарства Фінляндії Антті Курвінен наголосив на необхідності знайти вірні політичні рішення для поточної кризи із імпортом українського продовольства.

«Ми у Фінляндії розуміємо проблеми, з якими стикаються сусіди України, але ці одноосібні обмеження не є вірним шляхом. Найбільше непокоїть, що це блокування посилює російські наративи і не сприяє єдності ЄС навколо підтримки України. Це не є раціональним – з одного боку підтримувати Україну, а з іншого – блокувати її експорт та економічні можливості. Мають бути інші шляхи», — наголосив фінський урядовець.

Читайте також: В ООН готові допомогти ЄС вирішити питання з надлишком українського зерна

Він зауважив, що рішення може полягати у подальшому вдосконаленні «коридорів солідарності», щоб забезпечити поставку українських товарів у порти та транспортні хаби ЄС для їх подальшого транспортування на світовий ринок. Єврокомісія має розробити структурні заходи, що допоможуть сусідам України і водночас самій Україні.

Латвійський міністр сільського господарства Дідзіс Смітс підкреслив, що проблеми, пов’язані із наслідками російської агресії та із падінням цін на сільськогосподарську продукцію внаслідок збільшення імпорту з України, стосуються не лише сусідніх з нею держав, але й Балтійських країн, зокрема, Латвії і Литви, де вже протягом трьох місяців поспіль ціни на молоко та молочну продукцію є найнижчими в Євросоюзі. Якщо Польщу хвилює надлишок українського зерна, то Латвія відчуває ринковий тиск у секторі птахівництва, у поставках на ринок м’яса птиці та яєць, зазначив він.

Читайте також: Переговори Єврокомісії з п’ятьма країнами щодо агроімпорту з України продовжаться в неділю – ЗМІ

«Якщо ми відкриваємо сільськогосподарський резервний фонд для таких країн, як Польща або Угорщина, варто бути справедливими до інших країн-членів, які зіткнулися з проблемою зростання імпорту з України, і це не лише прикордонні країни. Водночас ми маємо всіма можливими шляхами продовжувати підтримку України. ЄС може допомогти Україні вільно транспортувати продукти й матеріали у треті країни», — зауважив латвійський урядовець.

Як повідомлялося, уряди п’яти країн ЄС — Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії й Болгарії — звернулися до Єврокомісії з листом, в якому міститься прохання вжити захисні заходи для обмеження сільськогосподарського імпорту з України, оскільки великий потік збіжжя та продуктів харчування, що потрапляє на ринок ЄС з України, призвів до падіння цін на таку продукцію. Це завдало шкоди фермерським господарствам, в першу чергу у країнах, що межують з Україною.

Після початку російської агресії проти України та блокування Чорноморських морських портів, через які зазвичай здійснювався експорт сільськогосподарської продукції на світовий ринок, Євросоюз організував «коридори солідарності» на кордонах з Україною для спрямування частини її сільськогосподарського експорту на світовий ринок суходолом, з використанням автомобільного та залізничного транспорту, а також внутрішніх водних артерій. Протягом року цим шляхом було імпортовано понад 32 мільйони тонн зерна та інших сільськогосподарських товарів.

Фото: picture-alliance/D. Kalker