Закінчився п’ятирічний строк перебування Лутковської на посаді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Україна формально-юридично вже без Омбудсмена.

Чи позначиться це суттєво на парламентському контролі за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захисті прав кожного на території України, здійснення якого покладається на Уповноваженого?

На моє переконання – ні. Адже в останні п’ять років (так само як і раніше) Україна не мала ефективного, дієвого та безкомпромісного захисника прав і свобод людини в особі Омбудсмена.

За великим рахунком, Омбудсмен – це той уповноважений державою суб’єкт, який у сфері захисту прав і свобод людини може і повинен «ставити на місце» будь-кого, включно з президентом. Для цього Омбудсмену надано конституційний статус і широкі законодавчі повноваження.

Чи реагувала Омбудсмен Лутковська на очевидну узурпацію влади Януковичем, яка була пов’язана з ігноруванням конституційних прав і свобод людини у всіх головних суспільних сферах? Чи чули ви захисний голос Омбудсмена Лутковської щодо масових кричущих порушень конституційних прав і свобод людини судами, силовими та іншими органами під час Революції гідності?

Ні – цей голос не лунав, він і в принципі не міг лунати, бо своєю посадою Лутковська фактично зобов’язана Януковичу. Це з його благословення контрольована ним більшість у парламенті зробила її Уповноваженим. Це вірні Януковичу регіонали вкупі з комуністами організували і забезпечили ганебне складання присяги, на яке вона пішла свідомо і з «гордо піднятою головою». Подивіться на це дійство, яке стало юридичною підставою вступу Лутковської на найвищу конституційну посаду в сфері захисту прав і свобод людини.

Заради чого Лутковська пішла на цей всесвітній сором так званого складання присяги у задньому проході парламентської зали, що з самого початку ставило під сумнів її легітимність? Заради захисту конституційних прав і свобод громадян? Чи заради посади і служінню Януковичу? Для мене відповідь – очевидна і однозначна.

Водночас виникає питання про те, чому за таких обставин після втечі Януковича та його посіпак Лутковська не склала своїх повноважень? Чи вважала, що її діяльність у період владарювання новітнього узурпатора була належною і відповідала Конституції, суспільним потребам та міжнародним стандартам? Але це питання, як ви розумієте, не юридичного, а морального плану, який у даному разі (власне – як і загалом у житті) є головним.

Виникає й інше питання – як ганебний вступ Лутковської на посаду і її діяльність у період 2012-2014 рр. «проковтнули» очільники нової демократичної влади, які забралися на владну вершину завдяки Небесній сотні та тисячам скалічених громадян? Чому по повній не пред’явити Лутковській «рахунок» за її попередню споглядацьку (чи пособницьку?) діяльність? Тому, що домовились на взаємовигідних умовах – вони не згадують їй про минуле і не чіпають її на посаді, а вона «закриває очі» на те, що вони «творять» і те, що твориться з правами людини? То чим же, скажіть, нова влада в основі своїй відрізняється від своїх «попередників»?

Ми добре пам’ятаємо як з подачі спецслужб іноземних держав активно розкручувалася в окремих ЗМІ інформація про нібито існування в Україні «таємних тюрем» та незаконного утримання там затриманих осіб. Водночас фактично поза увагою залишалась проблема незаконного утримання українських полонених російськими загарбниками та проросійськими бойовиками.

З цього приводу мені вже доводилось писати про те, що позиція Омбудсмена в питанні захисту прав людини і громадянина не була належною як в часи авторитарного режиму, так і тепер, коли загострилися проблеми з дотриманням прав та свобод у багатьох сферах – соціальній, економічній, політичній, інформаційній, військовій тощо.

Тоді я наголошував, що, як на мене, поряд зі своєю стурбованістю з приводу відмови СБУ допустити Моніторингову місію до певних місць на контрольованій Україною території, Омбудсмену в даному випадку годилося б особливо акцентувати увагу високих представників ООН на кричущому свавіллі з утриманням наших бранців бойовиками так званих «ДНР» і «ЛНР», оскільки в терористичних організацій, за визначенням, законних місць несвободи бути не може.

Тому, повторюсь, з відходом Лутковської з цієї посади у сфері захисту прав і свобод людини нічого істотно не зміниться. Україна просто й далі не матиме Омбудсмена. На превеликий жаль!