Заборона російських соцмереж – одне з найкращих і найважливіших рішень, прийнятих в Україні за останні три роки.

Це рішення стосується не свободи слова, а національної безпеки країни. Хоча дискурс (зокрема й провідні українські медіа) намагаються звести до обмежень свободи слова.

Низка міжнародних правозахисних організацій зробили заяви про те, що рішення української влади неправильне і порушує свободу слова.

Відбувається глобальна підміна понять. Боротьбу зі впливом спецслужб підмінюють утисками свободи слова.

Я не бачив жодних протестів із боку міжнародних правозахисних організацій щодо висилання зі США, Німеччини, Франції російських агентів, які працювали під прикриттям посольств. Це нормальна практика. І ці країни навіть не воюють із Росією.

Але чому правозахисні організації так активно протестують проти обмежень Україною можливостей спецслужб країни, з якою ми зараз перебуваємо у стадії війни?

У когось є сумніви, що ФСБ, маючи безмежний доступ до російських соцмереж, може використовувати і використовує цю інформацію?

Раніше в низці країн забороняли доступ до Facebook, YouTube, Вікіпедії та багатьох інших сервісів. Але суть цих обмежень (наприклад, у Туреччині) полягали саме в обмеженні доступу до інформації, а не страхом через те, що спецслужби США використовують інформацію у Facebook для розхитування ситуації в країні та впливу на користувачів.

Просто уявіть собі, що між Туреччиною та США виник збройний конфлікт, США відідтнули частину території Туреччини, і це призвело до загибелі понад 10 тисяч турків, і Туреччина заборонила використання в країні найпопулярнішої серед турків соцмережі Facebook. І тут на сцену виходять різноманітні правозахисні організації та ЗМІ, які пояснюють уряду Туреччини, що рішення неправильне і порушує свободу слова.